17 років тому: Disturbed випускають Ten Thousand Fists

За загаль­ним визна­н­ням, Disturbed ста­ли одні­єю з най­яскра­ві­ших нових зірок рок-музи­ки за дуже коро­ткий час, і хоча вони, без­умов­но, були на висо­ті сво­єї гри, шлях до тре­тьо­го аль­бо­му гур­ту «Ten Thousand Fists» був зов­сім не лег­кою прогулянкою.

Най­біль­шою пере­шко­дою ста­ла змі­на скла­ду. Гурт роз­лу­чив­ся з баси­стом Сті­вом «Fuzz» Кма­ком неза­ба­ром після завер­ше­н­ня дру­го­го туру «Music as a Weapon». Це місце зали­ша­ло­ся вакан­тним біль­шу части­ну року, поки гурт не зна­йшов ново­го баси­ста в осо­бі Джо­на Мойє­ра, щой­но звіль­не­но­го з Union Underground. Вока­ліст Девід Дре­йман казав тоді в інтер­в’ю Launch:

“Джон про­де­мон­стру­вав смі­ли­вість, він при­йшов на про­слу­хо­ву­ва­н­ня і чекав у чер­зі разом з усі­ма інши­ми сво­їм коштом, без запро­ше­н­ня. Це бага­то про що гово­ри­ло. Те, що він знав мате­рі­ал і добре його грав, те, що ми добре від­чу­ва­ли один одно­го на сце­ні — ви зна­є­те, всі ці речі… і коли ми скла­ли їх разом та порів­ня­ли з рештою потен­цій­них кан­ди­да­тів, він переміг”.

Бара­бан­щик Майк Вен­грен пізні­ше ска­зав в інтер­в’ю Times Leader:

“Він зро­бив крок впе­ред, і це було про­сто чудо­во. Він додав гру­пі нову енер­гію та азарт. Він чудо­вий музи­кант і ми дуже добре гра­ли разом на сцені”.

Але навіть з при­єд­на­н­ням Мойє­ра гру­пі все одно дове­ло­ся наби­ра­ти обер­тів, і тіль­ки під час гастро­лей на під­трим­ку Ten Thousand Fists басист був затвер­дже­ний як уча­сник гурту.

Гурт роз­по­чав запис на поча­тку 2005 року у сту­дії Groovemaster Studios у рідно­му Чика­го з дав­нім про­дю­се­ром Джон­ні К. Попри те, що гурт про­дов­жу­вав дотри­му­ва­ти­ся того, що пра­цю­ва­ло рані­ше, Disturbed роз­ши­ри­ли свою музи­чну палі­тру з аль­бо­мом Ten Thousand Fists. З музи­чної точки зору, гіта­рист Ден Доні­ган при­ві­тав ідею вклю­че­н­ня гітар­них соло, в той час, як вока­ліст Девід Дре­йман додав до сво­го вока­лу деякі речі у сти­лі Роба Гелфорда.

Гово­ря­чи про вклю­че­н­ня гітар­них соло, Доні­ган заявив:

“Коли ми поча­ли писа­ти, ми повер­ну­ли­ся до основ, а саме про­сто­го дже­ма. Це повер­ну­ло нас до тих речей, що впли­ну­ли на нас сво­го часу. Зда­ва­ло­ся, що в деяких піснях можна було б вико­ри­сто­ву­ва­ти гітар­ні соло. Ми про­сто поду­ма­ли, що ми могли б роз­ши­ри­ти це. Ми нама­га­є­мо­ся вне­сти свій вне­сок, додав­ши соло в нашу музику”.

Якщо гово­ри­ти про вплив, то одним із них був Дайм­бег Дар­рел, який був застре­ле­ний на сце­ні у гру­дні 2004 року, якраз перед поча­тком запи­су ново­го аль­бо­му. Гурт зіграв бла­го­дій­ний кон­церт на користь мемо­рі­аль­но­го фон­ду Дайм­бе­га Дар­рел­ла і зро­бив при­свя­ту Дайму на аль­бо­мі «Ten Thousand Fists». Доні­ган також заявив, що акцент на дода­ван­ні гітар­них соло був зро­бле­ний час­тко­во як дани­на пам’я­ті покій­но­му гітаристу.

У ліри­чно­му пла­ні Disturbed ста­ли тро­хи більш полі­ти­зо­ва­ни­ми на «Ten Thousand Fists», збе­ре­гли агре­сію, але від­кри­лись більш ліри­чним темам на тре­тьо­му диску. Крім того, гру­па вияви­ла, що у них є фан-база, що зро­стає серед вій­сько­вих, і напи­са­ла тре­ки «Forgiven» і «Overburdened» з дум­кою про солдатів.

Дре­йман в інтер­в’ю Chart Attack:

“Ми з вели­кою любов’ю та пова­гою ста­ви­мо­ся до сол­да­тів, у нас є дру­зі-сол­да­ти, деякі з яких заги­ну­ли та бага­то з них будуть слу­ха­ти нашу музи­ку, йду­чи в бій, як засіб натхне­н­ня або позбав­ле­н­ня від стра­ху. Це най­біль­ша честь для нас. Не пойміть нас непра­виль­но, ми про­ти вій­ни — я зав­жди буду про­ти, але ми не про­ти тих, хто воює”.

Що сто­су­є­ться загаль­но­го зву­ча­н­ня, Дре­йман ска­зав в інтер­в’ю Billboard:

“Зда­є­ться, він поєд­нує в собі жор­сто­кість і тем­ря­ву ​“The Sickness” із дода­ва­н­ням мело­дій­но­сті та скла­дно­сті ​“Believe”. Він більш агре­сив­ний, ніж попе­ре­дній аль­бом, і місця­ми більш агре­сив­ний, ніж перший”.

20 вере­сня 2005 року гурт випу­стив аль­бом «Ten Thousand Fists». Гру­па поча­ла про­су­ва­н­ня аль­бо­му з тре­ку «Guarded» в кін­ці черв­ня, але пісня зле­ті­ла від­ра­зу ж, дося­гнув­ши № 7 в чар­ті Mainstream Rock. Дре­йман в інтер­в’ю Launch:

«Guarded» був випу­ще­ний, про­сто щоб викли­ка­ти апе­тит, це один з най­більш агре­сив­них тре­ків на аль­бо­мі, про­сто щоб нага­да­ти всім, звід­ки ми при­йшли та хто ми такі. Тро­хи повер­ну­ти­ся до нашої суті».

«Stricken» пови­нен був ста­ти пер­шим син­глом з аль­бо­му. Трек з’я­вив­ся через кіль­ка тижнів після «Guarded» і зле­тів аж на 2 місце в чар­ті Mainstream Rock, а також потра­пив на 13 місце в чар­ті Alternative. «Stricken» ста­ла одні­єю з пер­ших пісень в істо­рії Disturbed з гітар­ним соло, а її осо­би­стий хара­ктер дуже збли­зив фана­тів з піснею.

Коли при­йшов час зні­ма­ти кліп на трек, гру­па вибра­ла для філь­му­ва­н­ня поки­ну­ту лікар­ню. Деко­ра­ції можуть бути впі­зна­ва­ні шану­валь­ни­ка­ми як деко­ра­ції з кла­си­чно­го філь­му жахів «Кошмар на вули­ці В’я­зів». Бара­бан­щик Майк Вен­грен, зокре­ма, зні­мав деякі сце­ни у котель­ні, де колись пра­цю­вав Фред­ді Крюгер:

“Я очі­ку­вав поба­чи­ти Фред­ді, щоб він вийшов і надер мені дупу, але він не захо­тів вихо­ди­ти. Він дуже наля­ка­ний. У ньо­го кіг­ті, а у мене бара­бан­ні палички”.

Отри­мав­ши два хіти від­ра­зу, Disturbed звер­ну­ли­ся до пісні про сто­сун­ки «Just Stop», яка ста­ла їх тре­тім син­глом на поча­тку 2006 року. Дре­йман роз­по­від­ав Launch:

“Ви коли-небудь були в ситу­а­ції, коли, з яко­їсь при­чи­ни, інший пар­тнер у від­но­си­нах зав­жди нама­га­є­ться зро­би­ти речі більш дра­ма­ти­чни­ми? Без жодної ваго­мої при­чи­ни? А якби вони про­сто роз­сла­би­ли­ся і дозво­ли­ли речам бути та про­сто рости й роз­ви­ва­ти­ся, то всі були б наба­га­то щасли­ві­ши­ми й спокійнішими.”

«Just Stop» зле­тів до № 4 в чар­ті Mainstream Rock, але їх пер­ший чарт-топ­пер з аль­бо­му був ще попереду.

Ним став кавер на кла­си­чну ком­по­зи­цію Genesis «Land of Confusion». Девід Дре­йман спо­ча­тку був про­ти ідеї роби­ти ще один кавер, але вре­шті-решт пого­див­ся. Він роз­по­вів Battle Creek Enquirer, що йому спо­до­ба­ла­ся ідея взя­ти щось, що не зву­чить як Disturbed, і спро­бу­ва­ти зро­би­ти його сво­їм. Що сто­су­є­ться відео, то для ство­ре­н­ня ані­ма­ції до клі­пу гурт залу­чив попу­ляр­но­го режи­се­ра Тод­да Макфар­лей­на (прим. автор комі­ксу «Спа­ун»), яко­му зна­до­бив­ся деякий час зі сво­єю коман­дою для ство­ре­н­ня ані­ма­ції. Макфар­лейн в інтер­в’ю MTV:

“Цей кліп ста­не вели­ким погля­дом на кор­по­ра­тив­ний світ і на те, як все це пов’язано в одне вели­ке чудо­ви­сько для мене, що сві­том керує одна гігант­ська істо­та, якою руха­ють жаді­бність і хтивість”.

Шану­валь­ни­ки прийня­ли пісню на ура, коли вона посі­ла пер­ше місце в чар­ті Mainstream Rock.

Завер­шу­вав серію син­глів гімн і заго­лов­ний трек «Ten Thousand Fists», який був випу­ще­ний перед самим кін­цем 2006 року. Пісня ста­ла одні­єю з най­по­пу­ляр­ні­ших кон­цер­тних ком­по­зи­цій гур­ту. Дре­йман казав:

“Вона вті­лює силу, єдність, пере­ко­на­н­ня, вла­ду і те під­не­се­н­ня, які ви від­чу­ва­є­те на одно­му з наших кон­цер­тів. Це одна з моїх улю­бле­них пісень, фани зна­ють, що я люблю про­си­ти людей під­ня­ти кула­ки в пові­тря, і це про­сто зво­ру­шли­во бачи­ти десять тисяч під­ня­тих кула­ків або більше”.

Під час туру «Ten Thousand Fists», Disturbed дій­сно ста­ли одні­єю з най­по­пу­ляр­ні­ших рок-зірок. Після хедлай­нер­сько­го туру з Ill Nino та 10 Years, гурт став хедлай­не­ром Jagermeister Music Tour, орга­ні­зу­вав­ши тре­тій тур Music as a Weapon і де-факто висту­пив­ши спів-хедлай­не­ра­ми з System of a Down на Ozzfest 2006, коли Оззі Осборн віді­грав лише части­ну кон­цер­ту. Про­те, гурт був зму­ше­ний ска­су­ва­ти деякі дати, коли у Дре­йма­на вини­кли про­бле­ми з голо­сом, що зму­си­ло його пере­гля­ну­ти своє став­ле­н­ня до жит­тя на гастролях.

«Ten Thousand Fists» став дру­гим аль­бо­мом гур­ту, який очо­лив чарт Billboard 200 Album, а зго­дом отри­мав ста­тус пла­ти­но­во­го. Він також виявив­ся клю­чо­вим диском в ево­лю­ції гур­ту, заклав­ши осно­ву для їхньо­го май­бу­тньо­го. Нещо­дав­но Дре­йман поді­лив­ся сво­ї­ми дум­ка­ми з Loudwire:

“Цей аль­бом був дуже важ­ким для нас, тому що ми повер­та­ли­ся з нашим новим баси­стом, Джо­ном, і ми повин­ні були якось пере­жи­ти те, що Фаз та весь багаж який при­йшов з ним зник, та дове­сти сві­то­ві, що ми все ще тут, ми все ще поту­жні та все ще зби­ра­є­мо­ся надер­ти вам дупу. Так що ​“Ten Thousand Fists” — це заява про нашу незмін­ну зда­тність виби­ва­ти двері”.

Автор: Чад Чайлдерс

#disturbed, #numetal, #anniversary_​