36 років тому: Megadeth випускають Peace Sells... But Who's Buying?

Був­ши одним із заснов­ни­ків гур­ту Metallica і голов­ним спів­ав­то­ром нова­тор­сько­го дебю­тно­го аль­бо­му «Kill ​‘Em All», Дейв Мастейн, без­умов­но, був обда­ро­ва­ним авто­ром пісень і тала­но­ви­тим музи­кан­том. Однак його пер­ша спро­ба, аль­бом «Killing Is My Business… And Business is Good» 1985 року, стра­ждав від пога­но­го виро­бни­цтва та йому не виста­ча­ло яскра­вих хітів, які б ката­пуль­ту­ва­ли гру­пу до зір­ко­во­го рів­ня. П’я­тнад­цять міся­ців по тому, 19 вере­сня 1986 року, Мастейн і його това­ри­ші випу­сти­ли виня­тко­вий і поту­жний риф-фести­валь під назвою «Peace Sells… But Who’s Buying?».

Над дво­ма ком­по­зи­ці­я­ми, «Black Friday» і «Black Omen», гру­па поча­ла пра­цю­ва­ти ще у гру­дні 1985 року, але основ­на робо­та над «Peace Sells» про­хо­ди­ла після того, як Megadeth завер­ши­ли тур­не на під­трим­ку «Killing Is My Business». Мастейн напи­сав усі пісні, а якість його ново­го мате­рі­а­лу пере­вер­ши­ла все, що він коли-небудь робив. У мему­а­рах він згадує:

«Megadeth були зда­тні на екс­тра­ор­ди­нар­ну музи­ку, ата­ка з двох гітар на «The Conjuring», чудо­ва гар­мо­ній­на лінія в «Peace Sells» були дося­гну­ті не тіль­ки зав­дя­ки ретель­но­му напи­сан­ню мате­рі­а­лу, але й зав­дя­ки това­ри­ським від­но­си­нам, які вини­ка­ють, коли гру­па дій­сно зіграна».

@youtube

Те, що Megadeth зігра­ли так добре, див­но, вра­хо­ву­ю­чи фізи­чну фор­му всіх уча­сни­ків гур­ту. Гіта­рист Кріс Поланд і бара­бан­щик Гар Саму­ель­сон були зале­жні від геро­ї­ну та іно­ді закла­да­ли обла­дна­н­ня, щоб отри­ма­ти гро­ші на дозу. Басист Девід Елле­фсон і Мастейн не були зале­жни­ми, але час від часу спо­жи­ва­ли важ­ке. Зна­чною мірою Мастейн і Елле­фсон поча­ли злов­жи­ва­ти нар­ко­ти­ка­ми через те, що жили в ледь стер­пних умо­вах і були факти­чно без гро­ша в кише­ні. Мастейн роз­по­від­ав мені у 1999 році:

«Я мешкав у будів­лі, яка нази­ва­ла­ся «ком­плекс», де репе­ти­ру­ва­ли всі гру­пи, це місце було біля м’я­со­ком­бі­на­ту, і це було ні що інше, як кубло. Девід Елле­фсон зна­йшов якусь жер­тву, яка нічо­го не підо­зрю­ва­ла, щоб жити з нею. Це була спів­а­чка з Détente (Дон Крос­бі). Одно­го разу ми з Дей­вом зайшли до неї додо­му, і рако­ви­на в її ван­ній була схо­жа на рако­ви­ну на заправ­ці — і те ж саме з туа­ле­том. Дейв роз­по­від­ав мені про своє пере­бу­ва­н­ня там, а саме — як вона зму­си­ла його спа­ти на під­ло­зі, поки займа­ла­ся сексом з іншою дівчиною».

@youtube

В Megadeth був під­пи­са­ний кон­тракт з інді-лей­блом Combat Records, коли 15 люто­го 1986 року гру­па при­сту­пи­ла до запи­су «Peace Sells… But Who’s Buying?» у сту­дії The Music Grinder у Лос-Андже­ле­сі. Мастейн висту­пив спів­про­дю­се­ром аль­бо­му разом з Рен­ді Берн­сом, і гру­па вийшла зі сту­дії 20 бере­зня. Попри те, що бюджет був мізер­ним, аль­бом зву­чав наба­га­то пов­ні­ше і про­фе­сій­ні­ше, ніж дебю­тник гур­ту. Перед вихо­дом аль­бо­му Combat про­дав кон­тракт лей­блу Capitol Records, який найняв інже­не­ра Пола Лані, щоб випра­ви­ти недо­лі­ки запи­су і нада­ти пла­тів­ці більш хрус­тко­го звучання.

Зро­зумі­ло, що такі пісні, як «Wake Up Dead» і бру­таль­на «Good Mourning/​Black Friday», були на ново­му рів­ні, але оче­ви­дним виклю­че­н­ням став заго­лов­ний трек. Від всту­пної жва­вої басо­вої лінії до зара­зли­во­го голов­но­го рифу, «Peace Sells» зали­ша­є­ться одним із най­більш пам’я­тних номе­рів у всьо­му треш-мета­лі. Вокал був уїдли­вим, але полі­ти­чним, дово­дя­чи, що в ліри­чно­му арсе­на­лі Мастей­на було біль­ше, ніж роз­по­віді про дека­данс і хаос, а ритмі­чні змі­ни в пісні нада­ли цим ряд­кам дов­го­три­ва­ло­го впливу.

@youtube

Навіть MTV під­хо­пи­ло при­ва­бли­вість «Peace Sells», вико­ри­сто­ву­ю­чи басо­вий вступ до сво­їх новин­них випу­сків MTV News про­тя­гом май­же 10 років. Хоча «Peace Sells… But Who’s Buying» не був настіль­ки скла­дним у музи­чно­му пла­ні, як шедевр 90‑х «Rust in Peace» від тих же Megadeth, але він від­рі­зняв­ся скла­дні­шим ритмом і тем­пом, а також біль­шою кіль­кі­стю гітар­них пар­тій і кра­щих соло, ніж біль­шість ран­ніх спід та треш-метал релі­зів. Обкла­дин­ка аль­бо­му тоді зір­ва­ла дах, вона зро­би­ла талі­сман гур­ту Віка Рет­тл­хе­да куль­то­вою фігу­рою в мета­лі нарів­ні з Едді з Iron Maiden.

@youtube

Обкла­дин­ку аль­бо­му нама­лю­вав Ед Репка, який також ство­рив кла­си­чні обкла­дин­ки для Death і дизайн у філь­мах серії «Пов­ста­лий з пекла».

«Ідея обкла­дин­ки вини­кла під час обі­дньої бесі­ди в одно­му з нью-йорк­ських ресто­ра­нів, через доро­гу від будів­лі ООН, я був там з нашим аген­том, Енді Сам­мер­сом, і ми поча­ли моз­ко­вий штурм. До кін­ця цієї роз­мо­ви ми при­йшли до ідеї, що Вік сто­їть перед ООН після ядер­но­го голо­ко­сту та про­дає орга­ні­за­цію. Це ста­ло квін­те­сен­ці­єю обра­зу «Peace Sells». Дейв Мастейн, фрон­тмен Megadeth.

Megadeth від­пра­ви­ли­ся у вели­ке тур­не на під­трим­ку «Peace Sells», аль­бом досяг 76 місця в чар­ті Billboard. Однак після туру Мастейн звіль­нив Полан­да і Саму­ель­со­на, оскіль­ки їх про­бле­ми з нар­ко­ти­ка­ми пере­шко­джа­ли подаль­шо­му роз­ви­тку гур­ту. Peace Sells був сер­ти­фі­ко­ва­ний золо­тим у листо­па­ді 1988 року, а через чоти­ри роки став платиновим.

Автор: Джон Відерхорн

#megadeth, #anniversary