Андрій - добровільно мобілізований. До великої війни він співав у хорі, любив мандрувати

А ще в ньо­го є коха­на дру­жи­на Алі­на. Саме вона сьо­го­дні дуже зво­ру­шли­во піклу­є­ться про ньо­го, живе про­сто із ним у шпи­та­лі. Андрій кіль­ка міся­ців муром брав військ­ко­мат, щоб потра­пи­ти на фронт. Так він і опи­нив­ся в 47й бри­га­ді, де очо­лив під­роз­діл аеророзвідки. 

Пев­ний час тому, під час вико­на­н­ня бойо­во­го зав­да­н­ня, Андрій потра­пив під обстріл. Один зі сна­ря­дів вибу­хнув про­сто в ньо­го під нога­ми. Побра­ти­ми Андрія та меди­ки, які його ева­ку­ю­ва­ли, були впев­не­ні, що не дове­зуть хло­пця. Між тим, сам Андрій до остан­ньо­го був при сві­до­мо­сті та від­да­вав накази.

Андрій втра­тив оби­дві руки, очі та час­тко­во — слух. В ньо­го май­же не було облич­чя, однак зараз, зав­дя­ки тита­ні­чній робо­ті ліка­рів, це май­же не помітно. 

Хло­пець зустрі­чає нас в гар­но­му настрої, жар­тує та посмі­ха­є­ться. Алі­на допо­ма­гає йому поїсти, зустрі­чає фізіо­те­ра­пев­та, а після про­це­ду­ри — про­сто лягає поряд. І те, як вони лежать вдвох — гово­рить біль­ше будь-яких слів.

Ціка­во, що Андрій постій­но ана­лі­зує, що він зро­бив не так. Якби він виїхав з пози­ції рані­ше, чи нав­па­ки затри­мав­ся. Але ніко­ли не думає про те, що міг би не йти на вій­ну. Для ньо­го тако­го варі­ан­та не існує. 

Сьо­го­дні хло­пець ста­біль­ний, але Андрію та Алі­ні ще дове­де­ться прой­ти скла­дну реа­бі­лі­та­цію. До того ж, вони актив­но вивча­ють можли­во­сті так зва­но­го біо­ні­чно­го зору. Все це потре­бує вели­ких грошей.

Під­три­ма­ти хло­пця та його сім’ю можли­во на сто­рін­ці його дру­жи­ни Алі­ни @alina_smolenska (https://​www​.instagram​.com/​a​l​i​n​a​_​s​m​o​l​e​nska/)