Арестович: Путин – это лже-Пугачева.

З одні­єї сто­ро­ни, крін­жо­во було слу­ха­ти 15 хви­лин по Пуга­чо­ву…)) Але з іншої, він видав дово­лі раціо­наль­ний погляд. Але все ж таки, Аре­сто­вич той ще бумер)) Від­чу­ва­є­тья, що він тро­хи відір­ва­ний від кон’ю­кту­ри реаль­но­сті (хоча в бага­тьох речах дуже гар­но обі­зна­ний), тому не розу­міє, що на пра­кти­ці все наба­га­то про­за­ї­чні­ше… А саме: росі­я­нам про­сто похуй. Тим кому не похуй, насправ­ді теж похуй, про­сто мень­ше — там суспіль­ство абсти­нен­тне і думає тіль­ки про себе. Їм до сра­ки все інше: вони не хочуть нічо­го, крім про­сто­го «вижи­ти» і «про­дов­жи­ти жити». Все. Їм до сра­ки Пуга­чо­ва, Гал­кін та всі інші: як там у тій стат­ті шкваль­ній від Меду­зи про Яндекс, де «ані про­сто хатят кодіть» — вони про­сто хочуть жити далі, не звер­та­ю­чи ува­ги на все інше. Там ціль — це гедо­нізм. А от скіль­ки кожен цьо­го гедо­ні­зму може вмі­сти­ти у вла­сно­му жит­ті — пита­н­ня вже ситуативне.