Чи варто співчувати вбитим російським дітям в Іжевську?

Ниче­го, что это рос­сий­ские про­бле­мы созда­ли вам про­бле­мы. Но есть нюанс

стріль­ба в Іжев­ську не ство­рює. Я не даю їй ніяку оцін­ку, хоча можна тро­шки позловтішатись(як бага­то хто робить), але пра­кти­чно­го тол­ку з цьо­го нуль. 

Мені лише може бути ціка­во в загаль­но­му, якшо в стріль­ця якісь про­бле­ми з голо­вою то може атмо­сфе­ра в росій­сько­му суспіль­стві почи­нає кипі­ти, нащо можна лише сподіватись.
В ціло­му я знаю осо­би­сто люди­ну з поді­бним роз­ла­дом, напев­но було б в неї тро­хи біль­ше кле­пки доста­ти зброю напев­но повто­ри­ла б таке. 

За твой инте­рес ска­жу так, Тита­ник тонет весь цели­ком. Те пас­са­жи­ры, что успе­ли на лод­ках про­ско­чить гра­ни­цу, распи­ха­ли по доро­ге жен­щин и детей с нижних палуб. Осталь­ное всё: эко­но­ми­ка, мораль, кон­троль шизои­дов, кон­троль ору­жия, нау­ка, меди­ци­на, обра­зо­ва­ние, армия.. всё, букваль­но всё, стре­ми­тель­но дегра­ди­ру­ет и тонет. Капи­тан на мости­ке и зву­чит оркестр, в люксе стю­ар­ды пода­ют лучшее шам­пан­ское, но никто не может ска­зать — зали­ло уже восе­мь палуб, или четыре. На какой палу­бе машин­ное отде­ле­ние и поче­му это важно в холо­дной север­ной Атлан­ти­ке, когда у вас шлю­пок мень­ше, чем людей

Я не про­по­ную раді­ти, про­сто не бачу при­чин співчувати

Вза­га­лі то спів­чу­ва­ти заги­бло­му немо­жли­во. А спів­чу­ва­ти роди­чам, так, нема сенсу.
Можли­во ти мав на ува­зі жалі­ти? Тоді так, мені шко­да тих дітей. 

Плюс. Дети есть дети. Эмпа­тия — нор­ма. В после­дние годы при­хо­ди­тся про­го­ва­ри­вать то, что рань­ше каза­лось очевидным