"Чому я люблю Фредді Мерк'юрі": розповідає Тейлор Гокінс

У 2016 році ми попро­си­ли вже покій­но­го бара­бан­щи­ка Foo Fighters Тей­ло­ра Гокін­са від­да­ти дани­ну пам’я­ті його улю­бле­ній рок-іко­ні: Фред­ді Мер­к’ю­рі з Queen. Далі його пря­ма мова:

Є хло­пці та дів­ча­та, які очо­лю­ють гур­ти, і ти про­сто зна­єш, що вони позу­ють — ти про­сто не віриш їм.

Але є й такі, з яки­ми ти розу­мі­єш, що те, що ти бачиш на сце­ні, є про­дов­же­н­ням їхньої справ­жньої осо­би­сто­сті. Це вели­кі люди, і таких дуже мало. Але Фред­ді Мер­к’ю­рі, без­умов­но, нале­жав до цьо­го класу.

Зараз всі зав­жди гово­рять про його хари­зму та епа­та­жні висту­пи, але спо­ча­тку мене заці­ка­ви­ла його музи­ка. Він був гені­аль­ним музи­кан­том. Чи міг би хтось інший ство­ри­ти «Bohemian Rhapsody»? Один з моїх най­пер­ших спо­га­дів — це те, як ми зі стар­шою сестрою під­спі­ву­ва­ли опер­ній части­ні цієї пісні, коли вона зву­ча­ла по радіо.

Фред­ді також злив само­го себе, але зумів поєд­на­ти це з доста­тньою мірою пре­тен­зій­но­сті. Він похо­див з епо­хи, коли бага­то фрон­тме­нів ста­ви­ли­ся до себе занад­то сер­йо­зно. Але у ньо­го дій­сно було почу­т­тя гумо­ру щодо себе, хоча в ньо­му також повин­но було бути доста­тньо сер­йо­зно­сті, щоб дозво­ли­ти йому роби­ти те, що він робив на сце­ні. З гур­тів 70‑х, мабуть, тіль­ки Пітер Ґебрі­ел може кон­ку­ру­ва­ти з Фред­ді в цьо­му відношенні.

Інша річ — це різно­ма­ні­тність Фред­ді. В мене є бутлег (прим. неле­галь­ний музи­чний запис, зро­бле­ний як пра­ви­ло на кон­цер­ті), де він спів­ає з дуже ран­ньою гру­пою, при­бли­зно 1969 року, і він дій­сно не вмів спів­а­ти. Роджер Тей­лор, з яким я добре позна­йо­мив­ся, під­твер­див, що коли Queen почи­на­ли, Фред­ді зву­чав жахли­во — мабуть, він зву­чав як баран — через гіпе­р­актив­не вібра­то в його голосі.

Але за коро­ткий про­мі­жок часу він навчив­ся спів­а­ти, і зро­бив це диво­ви­жно. Ви усві­до­ми­ли, наскіль­ки він був уні­каль­ним, коли від­був­ся кон­церт на ста­діо­ні Уем­блі в 1992 році. Всі ці бли­ску­чі спів­а­ки, і жоден з них не зміг зро­би­ти все, що міг він.

Queen були пер­шим гур­том, який я поба­чив нажи­во. Це було в Ірвін-Медо­уз у Калі­фор­нії у 1982 році [під час туру Hot Space]. Це було настіль­ки натхнен­но, що я при­йшов додо­му і ска­зав мамі, що одно­го разу я зіграю на цьо­му май­дан­чи­ку. Я ніко­ли не вірив у це лай­но, але це ста­ло­ся. Так що я в бор­гу перед Фред­ді за те, що він допо­міг мені здій­сни­ти мрію.

#тей­лор­го­кінс, #квін, #мер­кю­рі