HimarsTime
Чому нейромережі це добре (в тому числі якщо вони заберуть в когось роботу)
Оце дивлюсь, в інтернетах несеться що штучний інтелект забере роботу в художників/дизайнерів/програмістів/порноіндустрії (потрібне підкреслити), і бачу що багатьом це не подобається.
А тепер логічне питання:
А чому це комусь не подобається технічний прогрес?
Зникнуть робочі місця? Може населення стане біднішим? А що сталося зі світом коли автомобілі перестали збирати вручну і втратили роботу купа людей на заводах? Чи коли винайшли комп’ютери і померли паперові газети і частково телебачення?
Якщо я не помиляюсь, то людство розвивається якраз для того, щоб не робити зайву роботу. Чи давайте краще повернемось в ті часи, коли поля обробляли вручну сотня людей? Якраз робота всім буде. І пофіг що один тракторист зможе зробити це в рази швидше.
Програмісти втратять роботу? Дуже в цьому сумніваюсь, адже до складних програмних приколів нейромережі ще не дістались, і навіть прості речі в них виглядаюсь так собі. Навіть якщо через 5 років умовні джуни втратять можливість десь працевлаштуватись, то в них завжди буде можливість вивчитись достатньо, щоб виконувати роботу мідлів, а якщо і на це вони будуть не здатні, то завжди можна знайти собі іншу роботу, або адаптуватись під сучасні умови, і робити те, що ШІ не вміє.
Припустимо що нейромережі замінять велику кількість працівників. Відповідно в компаній впадуть витрати, а нескінченне акумулювання коштів на рахунках це тупо, тому скоріш за все зекономлені гроші будуть інвестуватись в нові галузі, які знову ж таки будуть давати нові робочі місця тим, хто до цього втратив роботу через автоматизацію.
І так воно буде продовжуватись із розвитком цивілізацій, а всі хто буде вставляти палиці в колеса прогресу — зрадники людства.
Може досить сумбурно вийшло, але я не великий писака
В останній час якось не до юджорналу було. Проте забавка з ChatGPT та власний досвід підштовхнули до таких думок. Отже:
Вся історія людства це підштовхування прогресу через власні лінощі. Себто розвиток через намагання спростити власне життя. Так само вся історія людства то історія на тему — прогрес це зло, тому науку треба знищити. Колесо, вогонь, сівозмана, крутний момент, пара, мануфактура, а що почалось у 20 сторіччі. Нескінченна історія на тему що конвеєр знищить промисловість, літаки — вантажні перевезення, кіно — театр, інтернет — книги, медичні лазери — хірургів, боти — живе спілкування, дрони — вантажні перевезення, etc. Світ надто прискорився, а відстань зменшилась. Те, що раніше було викликом всього життя наразі перетворилось у повсякдення. Безодня інформації та її доступність змушує або вивчати ті ж мови, термінологію чи технології, або ж залишитись на узбіччі. Ідея «навчання протягом всього життя» це не фантастика, а наша реальність. Часи коли ти в ПТУ навчився класти цеглу і все життя цим заробляєш — давно минули. Хочеш заробляти — вивчай матеріали, в’язкість, технології та все що пропонує сьогодення.Або ж жалійся та бухай.
Наразі ШІ допомагає у повсякденно житті, та може автоматизувати якійсь рутинні операції (хоча до банального етапу побутового друку тих самих стільців ми безмежно далекі). Все, що вимагає хоч трошки нестандартності — поза межею.
І найголовніше, всі науки, які стосуються безпосередньо людини як об’єкта вивчення — неточні. Апріорі.
P.S. 25 років. Від володарювання найбільшим ринком світу до тотального занепаду — https://www.youtube.com/watch?v=vgzqDCt4D1w&list=PL9zSC5i495YMjIuJjxToNGU8Ve7Gd5Rvj
Мабуть всі революції це просто хайп, тому що все одно хайп проходить а ринок вирішує, тобто все одно за 2 – 3 дні ніхто на нейромережі не перейде, а цей процес буде повільний. Навіть після того як придумали React ще є така величезна купа Legacy на JQuery, що ключовий запит «JQuery» в гуглі має 8.8K проти 19K у «React».
І це теж так, просто якщо ринок вподобає, то ця трансформація буде проходити дуже швидко, порівняно з технічними революціями минулого
спрощуємо до того, чи людина настільки швидко адаптивна до цих змін? Є сумніви
Як мінімум трансформації, які не дуже приємні. А найбільше якраз буде страждати бідне населення, яке на тому ж айті хоче витягнути себе на якийсь середній рівень заробітків. А це відтягується швидше ніж вони гребуться до нього.
Трансформації можуть бути об’єктивно хорошими, але це зможуть оцінити лише наші діти наприклад. А от, який буде шлях і куди рухатись сьогодні далі, це вже моральний дискомфорт. Люди, всі люди загалом важко переносять такий рівень невизначеності, від цього піднімається стрес, як планувати своє життя.
Слава богу, що не пролунало згадування про лудизм. Але, не одним ШІ тут все обмежується, інші галузі також набирають оборотів. Тому невизначеності ще більше. Які навики потрібно? як будувати свою карєру і т.д. Саме тут ще один корінь проблеми, закриття якихось галузей були в історії, але вони відносно плавно перетікали в інші де потрібні були люди. А сьогодні відбувається абсолютний хаос, ще 15 років тому СММ це була ультра топ нова професія, а завтра вона вже може зникнути або ускладнитись, бо будуть брати маркетолога і смм в одному лиці. Тобто навіть не пройшло внятного покоління. Вже за життя все міняється.
Знову таки, добре коли в тебе є сердній достаток і навики. Друге діло, коли людина із нижчого соціального статусу. Повір, їй не просто зусиль не вистачає, щоб вчитися. Це реально дефіцит ментального ресурсу яке з різних причини не утворилось в достатній кількості
Якщо порівняти бідне населення 100 років тому і сьогодні, то думаю бідне сьогодні це набагато багатше за бідне тоді.
А щодо навчання, то як не крути, а замінюють сьогодні якраз досить освічених кадрів, а не умовних двірників чи будівельників (які наприклад тягають цеглу). Я думаю що з часом робота перейде в такий стан, де багатші та розумніші будуть отримувати пасивний дохід, тим самим звільняючи робочі місця для менш кваліфікованих кадрів.
У нас в країні зараз критично не вистачає водіїв (чи принаймні до війни не вистачало), а замінити їх нема як. Працювати там нема кому. Для прикладу, на хлібзаводі поряд з нами критично не вистачає водіїв, а заробітна плата і графік настільки жахливі, що робити там ніхто не хоче, а через вартість хліба завод не сильно то і прибутковий, щоб підняти заробітну плату, а змінити графік взагалі не видається реальним, бо хліб печеться вночі, і в магазини він постачається зранку, щоб мати максимально велику кількість часу для реалізації, бо строк придатності не такий вже і великий
схоронив собі цитату, дякую
Пам’ятаєш мультик ВАЛЛ‑І? Так от, те мале чортення зруйнувало ідеальний світ на космічному кораблі
Легко так казати, коли це не твоє робоче місце. Вжух і тисячі людей перевчились на іншу професію. Вжух і шахтарі полюбили Тетчер. Вжух і населення багатотисячного міста евакуювалося до сусіднього.
Нє, ну то зрозуміло. Але що тут поробиш, ніхто не забороняв компи, роботів, тут така ж історія. Пам’ятаю, як тільки почав працювати в одній фірмі з четвірки, так там буквально на першому онбордінгу був семінар на тему «ваша професія може зникнути, тому вчить ще те і те, ваша функція в майбутньому може полягати в тому і в тому і тд». Це було декілька років тому, до того як про нейромережі взагалі почув. Ну так, бізнес (навіть такий в принципі консервативний як юрпослуги та аудит) хоче економити гроші і генерувати більш прибутку, економлячі на моїй зарплатні, така ось житуха пішла
Так як я вчусь на програміста, то мені і справді легко так казати
Бо ти ще молодий і є час перевчитись — купа часу.
Старим програмістам часто вже пофіг де працювати, бо в більшості вже ніфіговий такий капітал зібрався
Відки нам знати, що цей текст написаний не нейромережею?
Бо нейромережа не вміє писати українською. Тому українці завжди будуть вище за нейромережі
Де ти бачив шоб нейромережа казала Пофіг і Писака?
На одному з городів у стародавньому королівстві жили два друзі Пофіг та Писака. Вони відомо були як найкращі майстри своєї професії та відомі за свою доброту та щирість.
Одного разу Пофіг прийшов до Писаки і сказав, що його родина в небезпеці, тому що вони не можуть заплатити велику суму державного податку. Писака не вистачило серця відмовити свому другові, тому він пропонував свою допомогу.
Він запропонував Пофігові використовувати свій дар майстра та створювати для короля красиві і дорогі предмети декору, які можна було б продати для збереження родини Пофіга.
Пофіг відчував вдячність та радість від доброти свого друга, та він вже почав роботу над своїми твореннями. Коже не займаючись нічим іншим, він працював над своїми твореннями день за днем, доки не завершив їх. Коли він принес предмети декору до короля, тотесен був вражений їхньою красою та дорогою. Він віддав всі гроші, які він отримав за продаж, родині Пофіга, тем самим зберегши її від небезпеки.
Від того моменту Пофіг та Писака стали ще більш близькими друзями, і вони спільно допомогали людям, які потребували допомоги. Іхня доброта та відповідальність до своїх друзів та родини стали відомими в усьому королівстві, та вони стали символом доброти та відповідальності.
Знову ж таки, тут нейронка вживає їх не як розмовне слово
Так я її попросив написати повість про Пофіг і Писака, а не використовувати в тексті слова Пофіг і Писака.
Все так. Розмовляв колись з однією літньою німкенею, що виготовляла перфокарти багато років, звичайно що з розвитком компухтерів вона втратила роботу, як і вся її контора. Але що робити.
Німкеня може на социалі сидіти, а ти?
ні )
Так отож :(
Цей текст висловлює авторське погляд на вплив штучного інтелекту на різні галузі зайнятості. Автор вважає, що технічний прогрес є необхідним та неможливо його зупинити. Він відстоює думку, що застосування штучного інтелекту виправдомлює втрату роботи для деяких людей і забезпечує більше робочих можливостей в інших галузях. Він також заперечує втрату роботи для програмістів. С ChatGPT
годнота
Що і треба було довести
А звідки в тебе 35 долярів?