(Edited) Я давно обіцяв написати пост про мобільний додаток, шо я пишу на свою дипломну. Ще мене ось попросили написати про сонячні панелі (які ставив батя, але я загалом в курсі шо там і як). Так от

Вели­кий ЛОН­ГРІД на який всі так дав­но чекали

Я вас обма­нув. Це буде пост про моїх котів

Ми ніко­ли не заво­ди­ли котів, вони самі при­хо­ди­ли до нас, і зали­ша­лись жити по тим чи іншим причинам. 

Кішка №1

Коли у нас вона з’я­ви­лась я не пам’я­таю, але най­пер­ша фотка в мене за 27‑е гру­дня 2019-го року. Май­же перед моєю дню­хою. Думаю вона в нас року так з 2018-го точно, але можу помилятись.

Зва­ти її Муська. Вона МАТЬ. Якщо ви її бачи­те, і вона в цей момент не вагі­тна, то ско­ріш за все це не вона. Коше­ня­та­ми у нас зав­жди займа­лась покій­на бабу­ся (якщо ви розу­мі­є­те про шо я), ну а зараз вже ми.

Отак вигля­да­ють потягусі

Ще одна її осо­бли­вість в тому, що вона може зни­кну­ти на пару днів, пішов­ши кудись (може на полю­ва­н­ня, може ще куди, я без поняття).

Най­біль­ше любить сиді­ти висо­ло­пив­ши язи­чка. Зараз вона вже ста­рень­ка з купою боля­чок, і в неї якась біда з щеле­пою, тому язи­чок висо­ло­пле­ний май­же зав­жди. Вона в прин­ци­пі люби­тель­ка похво­рі­ти, то лишай, то шось зі щокою, але зав­жди вичу­ху­ва­лась май­же сама (лишая я ліку­вав, і рану на щоці на скіль­ки міг мазав маз­зю, але вона її зми­ва­ла лапою).

Також вона про­сто обо­жнює сиді­ти на ручках, або на колі­нах, або про­сто десь на мені. От про­сто почи­на­єш її чуха­ти, і вона від­ра­зу на ручки, ляже, носом уткне­ться кудись в тепле, і балдьожиться.

Так, це я, і ми з Муською тут дуже сер­йо­зні, а не шутки при­шли шутить

Ось до речі на фото видно ту біду зі щокою

Ну а як ви зна­є­те, вона мать, і не зав­жди вда­ва­лось зна­йти коше­нят після наро­дже­н­ня, а потім в бабу­сі не піді­йма­лась рука оста­то­чно вирі­ши­ти коше­ня­тче питання.

Кіт №2

Липень 2020-го року. Це була двій­ня, і ми розумі­ли шо вони вже в нас зали­ша­ться, бо їм шось біль­ше тижня на фото коли ми їх таки зна­йшли. Спра­ва на фото кіт, а злі­ва ми так і не визна­чи­ли, бо з цим коше­ням ста­ла­ся біда, або як ми каже­мо в селі — при­ро­дний відбір

Одно­го разу нас діста­ло що ці коше­ня­та кошма­рять нашо­го пса, і той всю ніч гав­кає, і ми спро­бу­ва­ли їх закри­ти в літній кухні, але так як вони справ­ді були дики­ми, то впі­йма­ти вда­ло­ся тіль­ки того що злі­ва (хоч і ціною цілі­сно­сті руки).

Вно­чі коше­ня шо було в літній кухні поча­ло кри­ча­ти, і дру­ге в тем­ря­ві спро­бу­ва­ло до ньо­го при­йти, а шлях лежав через тери­то­рію пса. Що пес з ним зро­бив я думаю можна не розказувати.

Так у нас зали­ши­лось тіль­ки одне коше­ня, і ми вирі­ши­ли назва­ти його Мур­за. Тіль­ки коли він виріс, ми зро­зумі­ли на скіль­ки це вда­ле для ньо­го ім’я.

Кіт не мій, але фото прикольне

Зно­ву не мій, але лапки кота мого хре­ще­но­го, це про­сто шось

А тепер пере­йді­мо до мого кота. На насту­пно­му фото він вигля­дає прям супер милим і про­сто ну мімі­мі, але це він ще не став ста­те­во зрілим. 

Мать, коли ска­за­ли про ста­те­ву зрі­лість її масіпусічки

Цей кіт макси­маль­но тер­пі­ла, але він знає як доби­ва­тись сво­го, як ніхто інший. Осо­бли­во мені подо­ба­є­ться його жма­ка­ти і чуха­ти макси­маль­но нестрим­но, бо він схо­же від цьо­го сам балдьожиться

Тут він пев­но і сам не зро­зу­мів нашо я його туди запхнув, але зми­рив­ся бо тепло (якраз була зима)

Вигля­дає як заго­тов­ка для мему

До речі щодо мемів, Мур­за як на мене най­фо­то­го­не­чні­ший з усіх моїх коша­чих. З ним вихо­дять най­кра­щі мої фото­чки. Вони може не зав­жди ультра4К, але мені подо­ба­є­ться саме екс­по­зи­ція і зага­лом резуль­тат, от про­сто погляньте

Це він лежить у сто­ку для води, і йому тоталь­но нормально

Мої бутси для фут­бо­лу. Реаль­но-нере­аль­но ком­фор­тно на них лежати

І одна з моїх пев­но най­кра­щих фоток котів (якість трі­шки порі­за­ли Гугл Фото, але ви зрозуміли)

А це я при­йшов з Хор­ти­ці, і лінь було при­бра­ти рюк­зак на гори­ще. Він на ньо­му про­ле­жав 2 тижні

На фото вище він вже чипі­дріс, і став тим Мур­зою яким я його знаю зараз, а вла­сне най­гу­чні­шим котом на моїй пам’я­ті. Він кри­чить зав­жди. Голо­дний — кри­чить, поїв — кри­чить, поба­чив когось із сім’ї — кри­чить. Зага­лом він май­же ніко­ли не замов­кає, і тепер коли він кри­чить, я його беру в оха­пку, і він тоді трі­шки заспо­ко­ю­є­ться, але не надов­го. Єди­ний варі­ант — тікати.

Бере ноту ЛЯ

А це він бере УСІ ноти одним зву­ком (у людей це нази­ва­є­ться ​“позі­ха­ти”)

Увесь роз­ку­йов­дже­ний із беше­ним погля­дом — це його типо­вий стан

А ви зна­ли, що мам­ки кішки спри­йма­ють сво­їх дітей рів­но доти, доки вони не під­ро­стуть. Після цьо­го вони ста­ють запе­кли­ми воро­га­ми, і нена­ви­дять одне одно­го всі­ма шер­стин­ка­ми душі. А це остан­ні дру­жні день­ки, букваль­но перед наро­дже­н­ням його молод­шо­го бра­та (хоча ще будуть момен­ти, коли вони спа­ти­муть в обіймах)

Кіт №3

Це зно­ву була двій­ня, і між тією двій­нею і цією, бабу­ся добро­со­ві­сно вико­ну­ва­ла свої обо­в’яз­ки, але Муська не ликом шита, і таки змо­гла зно­ву схо­ва­ти цю паро­чку. Зно­ву липень, зно­ву дві маляв­ки, сіра і ряба

У нас рябим не щастить, і одне коше­ня наро­ди­лось з хво­ро­бою ока, і воно букваль­но за два тижні згни­ло, і ми нічим не змо­гли зара­ди­ти. Мате­рин­ство це пев­но кла­сно, але судя­чи з її вира­зу мор­до­чки то не в такі моменти 

Ось це хво­ре коше­ня. Воно потім не вижи­ло, але при­чи­ною зно­ву ста­ла необе­ре­жність коше­ня­ти і тери­то­рія пса

Як ви вже зро­зумі­ли, зно­ву зали­шив­ся сірий, але цьо­го разу він не дов­го­шер­стий, а біль­ше схо­жий на МАТЬ. Як тіль­ки він чипі­дріс, то досить швид­ко здру­жив­ся з Мурзою. 

Зна­йом­тесь — Мур­чик (до речі теж дуже вда­ле ім’я, але все по порядку)

Мур­чик не був таким диким як Мур­за, і ми його швид­ко змо­гли при­вчи­ти до рук. Мур­чик зага­лом дуже дру­жній кіт, і най­біль­ше він любить дру­жи­ти з миша­ми. Він їх про­сто обо­жнює, у мене є купа від­о­сів де він з ними гра­є­ться перед тим як з’їсти, але я вам їх не пока­жу. А ось вам під­бір­ка де він дру­жить з роди­ча­ми (і одним яйцем)

А це він дру­жить з мишкою, яку потім буде мучи­ти ще хви­лин 20 точно

А це наше МММ — Муська, Мур­за, Мурчик

Вони отак дру­жи­ли всю зиму, бо було таки холо­дно, і букваль­но 24\7 лежа­ли одне на одному

А це зимо­вий Мур­за — макси­маль­но бога­тий кіт

Трі­шки від­во­лі­клись на цьо­го кра­се­ня, повер­не­мось до героя мого сюжету

Він не такий як супер дома­шній Мур­за, який вихо­дить з дво­ру тіль­ки за миша­ми, а любить лази­ти де попа­ло і де ще не попало

По мені теж ще не попа­ло, і це він впер­ше сам на мене заліз

Купа води в кутку, це хло­пці з 80‑ї бри­га­ди напер­ли, коли у нас жили

А отак коти кака­ють. Весь город вели­кий туалет

А це сто­пкадр з відео, де можна оці­ни­ти шер­ша­вість котя­чо­го язика

Це до речі було якраз тоді, коли я писав про робо­ту нашо­го ППО. Сидим на соне­чку, бал­дьо­жи­мось, а на фоні пра­цює ППО. Чим не щастя?

До речі, чому Мур­чик таке вда­ле ім’я? В ньо­го якась біда з голо­со­ви­ми зв’яз­ка­ми, і він вза­га­лі не вміє няв­чя­ти (на від­мі­ну від сво­го при­ба­ца­но­го бра­та), але він 24\7 мур­чить. Він мур­чить за будь-якої наго­ди. Як трактор.

А на оста­нок ось вам фото, де я з чужим коти­ком на фоні тан­ків, які через тиждень звіль­нять Херсонщину