Гіпноз

У пси­хо­ло­гії гіпноз – це тера­пев­ти­чний метод, що перед­ба­чає вве­де­н­ня паці­єн­та в стан гли­бо­кої рела­кса­ції, який дозво­ляє йому зосе­ре­ди­ти­ся на вла­сній сві­до­мо­сті. У тако­му ста­ні добре від­чу­ва­ю­ться зв’язки між дум­ка­ми, почу­т­тя­ми й учинками.

Гіпноз нерід­ко спри­йма­є­ться як нега­тив­не поня­т­тя, про­те насправ­ді клі­ні­чно дове­де­ні не тіль­ки тера­пев­ти­чні, але й меди­чні пере­ва­ги цьо­го мето­ду. Гіпноз осо­бли­во ефе­ктив­ний для змен­ше­н­ня три­во­жно­сті й болю, а дехто навіть ствер­джує, що цей метод можна вико­ри­сто­ву­ва­ти для посла­бле­н­ня сим­пто­мів деменції.

Зде­біль­шо­го гіпноз засто­со­ву­є­ться з тера­пев­ти­чною метою і не вва­жа­є­ться лікуванням.

Гіпноз допо­ма­гає паці­єн­там за раху­нок змі­ни й пере­про­гра­му­ва­н­ня їхньої під­сві­до­мо­сті. Під впли­вом гіпно­зу сві­до­мість люди­ни при­си­пля­є­ться, а під­сві­до­мість про­бу­джу­є­ться. На дум­ку бага­тьох пси­хо­ло­гів, для справ­жніх змін у жит­ті люди­ни потрі­бне пере­фор­мар­ту­ва­н­ня не тіль­ки сві­до­мо­сті, але й підсвідомості.

У зв’язку з актив­ні­шою під­сві­до­мі­стю під час сеан­су гіпно­зу, метод дозво­ляє ана­лі­зу­ва­ти при­хо­ва­ні дум­ки, почу­т­тя і спо­га­ди людини.

Напри­клад, якщо люди­на хоче кину­ти кури­ти, вона може заді­ю­ва­ти для цьо­го всі можли­ві ресур­си на сві­до­мо­му рів­ні, тоді як під­сві­до­ме бажа­н­ня зумов­лює без­успі­шність спроб. Гіпноз дає можли­вість про­ана­лі­зу­ва­ти, змі­ни­ти і пере­про­гра­му­ва­ти під­сві­до­мість, і люди­на зре­штою кидає кури­ти, подо­лав­ши під­сві­до­ме бажання.

Під час гіпно­ти­чно­го сеан­су паці­єн­та не зану­рю­ють у гли­бо­кий сон і не можуть при­му­шу­ва­ти до вчин­ків, які супе­ре­чать його волі або яких він не робив би без дії гіпно­зу. Крім того, паці­єнт не обов’язково має вико­ну­ва­ти кожну коман­ду тера­пев­та. Нато­мість люди­на під дією гіпно­зу весь час усві­дом­лює ситу­а­цію й оточення.

Ана­ліз паці­єн­та. Засто­су­ва­н­ня гіпно­зу для визна­че­н­ня при­чин сим­пто­мів або роз­ла­дів – травм або подій мину­ло­го, при­хо­ва­них на несві­до­мо­му рів­ні. Після визна­че­н­ня така про­бле­ма може вирі­шу­ва­ти­ся за допо­мо­гою психотерапії.

Суґе­стив­на тера­пія. Люди­на під дією гіпно­зу може змі­ни­ти пев­ні моде­лі пове­дін­ки (напри­клад, від­мо­ви­ти­ся від курі­н­ня чи зви­чки гриз­ти ніг­ті), тому що кра­ще реа­гує на голо­со­ві забо­ро­ни (суґе­стії). Ця техні­ка також вико­ри­сто­ву­є­ться для пере­про­гра­му­ва­н­ня почут­тів і суб’єктивних оці­нок та тера­пії больо­вих синдромів.

Гіпноз вико­ри­сто­ву­є­ться для ліку­ва­н­ня людей, які потер­па­ють від:

• фобій;

• стре­су і тривожності;

• напа­дів паніки;

• горя;

• пору­шень хар­чо­вої поведінки;

• пору­шень сну;

• депре­сії;

• зале­жно­стей;

• зай­вої ваги;

• зале­жно­сті від куріння;

• сим­пто­мів СДУГ;

• болю під час поло­гів (жін­ки);

• сексу­аль­них проблем;

• нудо­ти і запа­мо­ро­че­н­ня (хво­рі на рак паці­єн­ти, які про­хо­дять хіміотерапію).

Гіпноз може допо­мог­ти люди­ні подо­ла­ти чима­ло про­блем, з яки­ми їй нелег­ко впо­ра­ти­ся само­туж­ки. Тому цей метод засто­со­ву­є­ться при бага­тьох пси­хі­чних, емо­цій­них і фізи­чних недугах.