Як думаєте, що відбувається на фото?

Витя­га­ють бідно­го коти­ка, що застряг посе­ред ске­лі? Так, витя­га­ють… дета­лі під катом.

Скла­дна опе­ра­ція з ​“ряту­ва­н­ня” про­йшла у граф­стві Дор­сет, на мотуз­ках зі ске­лі, що руй­ну­є­ться, на висо­ті 15 метрів над пляжем.

І ось вину­ва­тець (пра­во­руч):

Дво­хме­тро­вий череп плі­о­зав­ра, що жив 150 міль­йо­нів років тому. Мор­ська маши­на для вбив­ства, дов­жи­ною 10 – 12 м, з чотир­ма поту­жни­ми кін­ців­ка­ми, схо­жи­ми на ласти, щоб руха­ти­ся на висо­кій швидкості.

130 зубів — дов­гі і гострі, як бри­тва, вони могли вби­ти одним укусом.

При­ди­ві­ться тро­хи ува­жні­ше — задня части­на кожно­го зуба позна­че­на дрі­бни­ми канавками.

Палео­біо­лог про­фе­сор Емі­лі Рей­філд вже огля­ну­ла вели­кі кру­глі отво­ри в задній части­ні голо­ви. Вони роз­по­від­а­ють про роз­мір м’я­зів, що керу­ють щеле­па­ми плі­о­зав­ра, і про сили, що вини­ка­ють, коли його паща закри­ва­є­ться і роз­чав­лює здобич.

Верх­ня гра­ни­ця десь 33 000 нью­то­нів, суча­сні мор­ські кро­ко­ди­ли мають силу сти­ска­н­ня при­бли­зно 16 000 ньютонів.

Що сто­су­є­ться стра­те­гій полю­ва­н­ня: кро­ко­ди­ли зати­ска­ють щеле­пу нав­ко­ло кін­ців­ки, а потім кру­тя­ться, щоб, віді­рва­ти її від жер­тви. Це хара­ктер­но для тва­рин, які мають роз­ши­ре­ну задню части­ну голо­ви, і ця осо­бли­вість є у пліозавра

Пере­дня части­на чере­па всі­я­на неве­ли­ки­ми ямка­ми, які, можли­во, були місцем роз­та­шу­ва­н­ня залоз, що допо­ма­га­ли вияв­ля­ти змі­ни тиску води, спри­чи­не­ні потен­цій­ною здо­бич­чю. Також є отвір, в яко­му могло б роз­мі­сти­ти­ся тім’я­не, або тре­тє, око. Ящір­ки, жаби та деякі риби, що живуть сьо­го­дні, мають одну з них. Воно чутли­ве до сві­тла і, можли­во, допо­ма­га­ло зна­йти жер­тву, осо­бли­во коли плі­о­завр спли­вав з глибини.

Дже­ре­ло Pliosaur discovery: Huge sea monster emerges from Dorset cliffs — BBC News

Зали­ши­лось роз­ко­па­ти тулуб.