"Якою буде нова система безпеки Європи": огляд західної аналітики від Повернись живим

Захі­дні воєн­ні екс­пер­ти пишуть про пере­да­чу систе­ми Patriot Укра­ї­ні, можли­ві сце­на­рії реа­гу­ва­н­ня на пря­мі ата­ки росії про­ти НАТО, потен­цій­ні змі­ни у вій­сько­вій стра­те­гії Москви, її успі­хи в обхо­ді сан­кцій та май­бу­тні кон­ту­ри євро­пей­ської систе­ми безпеки.

США таки зва­жи­лись пере­да­ти Укра­ї­ні систе­ми про­ти­по­ві­тря­ної обо­ро­ни Patriot. Що це озна­чає? – роз’яснюють фахів­ці Цен­тру стра­те­гі­чних та між­на­ро­дних дослі­джень (CSIS) Марк Кен­сі­ен та Том Карако.

Patriot є сим­во­лом аме­ри­кан­ської про­е­кції сили і під­трим­ки сою­зни­ків. Систе­ма роз­ро­бля­ли із 1970‑х років і сут­тє­во вдо­ско­на­ли­ли після опе­ра­ції «Буря в пусте­лі», де вона пока­за­ла недо­ста­тню ефе­ктив­ність про­ти балі­сти­чних ракет. США направ­ля­ють цю систе­му в Укра­ї­ну, щоб захи­сти­ти її кри­ти­чну інфра­стру­кту­ру від раке­тних атак, щоб про­си­гна­лі­зу­ва­ти полі­ти­чну під­трим­ку, і тому що у Шта­тів немає май­же нічо­го іншо­го, що вони могли б надіслати.

Після кін­ця Холо­дної вій­ни США і сою­зни­ки лікві­ду­ва­ли бага­то поту­жно­стей назем­но­го ППО через непо­трі­бність. Із вла­сних дещо вичер­па­них запа­сів США уже наді­сла­ли 1600 зені­тно-раке­тних ком­пле­ксів Stinger, 4 Avenger і 2 систе­ми NASAMS. Систе­ми ППО Patriot є цін­ним обме­же­ним акти­вом, і пере­да­ча одні­єї бата­реї може впли­ну­ти на боє­го­тов­ність аме­ри­кан­ських військ у пев­но­му регіо­ні або на цикли модер­ні­за­ції та тре­ну­ва­н­ня на цю систе­му у США, зале­жно від того, звід­ки її передадуть.

Patriot може з’явитись вже в лютому

Ще одна систе­ма, яку США поки не дали Укра­ї­ні – це «Залі­зний купол», дві оди­ни­ці яко­го заку­пи­ли в Ізра­ї­лю і зараз не засто­со­ву­ють. Оче­ви­дно, Ізра­їль поки не дав дозвіл на пере­да­чу. За пові­дом­ле­н­ня­ми, Patriot може з’явитись в Укра­ї­ні вже в люто­му, що дуже швид­ко – стан­дар­тний курс під­го­тов­ки опе­ра­то­ра кон­тро­лю вогню три­ває 20 тижнів, опе­ра­то­ра пуско­вої систе­ми – 13 тижнів. Укра­ї­на, можли­во, уже напра­ви­ла на навча­н­ня ква­лі­фі­ко­ва­ний пер­со­нал, який до того мав досвід робо­ти, ска­жі­мо, на С‑300.

Ціна одні­єї бата­реї Patriot скла­дає близь­ко $1,1 млрд – 400 млн за систе­му і 690 млн – за раке­ти до неї. Одна най­су­ча­сні­ша раке­та PAC‑3 коштує близь­ко $4,1 млн, PAC‑2 – десь поло­ви­ну цьо­го. У пуско­вій уста­нов­ці з PAC‑2 4 раке­ти, з PAC‑3 – 16. Одна бата­рея зазви­чай має від 5 до 8 пуско­вих. Тому опе­ра­то­рам систе­ми вар­то бути дуже пере­бір­ли­ви­ми щодо того, які цілі вражати.

Одна бата­рея не змі­нить хід вій­ни. Наба­га­то важли­ві­ший полі­ти­чний сигнал, що США про­дов­жу­ють роби­ти для вій­сько­вої під­трим­ки України

Patriot жодним чином не є еска­ла­ці­єю у вій­ні, що б не каза­ла росія. Він є суто обо­рон­ним акти­вом, який ускла­днить про­ве­де­н­ня росій­ських пові­тря­них опе­ра­цій. В будь-яко­му випад­ку, одна бата­рея Patriot не змі­нить хід вій­ни. Вона змо­же при­кри­ти лише неве­ли­ку части­ну кра­ї­ни від пев­них видів загроз. Наба­га­то важли­ві­ший полі­ти­чний сигнал, що США про­дов­жу­ють роби­ти все, що може, для вій­сько­вої під­трим­ки України.

Гру­па фахів­ців аме­ри­кан­ської RAND Corporation змо­де­лю­ва­ли потен­цій­ну від­по­відь НАТО на росій­ську ата­ку про­ти цілей на тери­то­рії Альян­су. Вій­на в Укра­ї­ні ство­ри­ла уні­каль­ний набір обста­вин, які зро­би­ли пря­мий кон­флікт між росі­єю та НАТО ймовірнішим.

Дослі­дни­ки роз­гля­да­ють можли­вість обме­же­ної раке­тної ата­ки росії про­ти тери­то­рії кра­їн НАТО, але не США. Можна виді­ли­ти три типи такої атаки:

• демон­стра­тив­на, яка має на меті не зав­да­ти ура­же­н­ня вій­сько­вим та цивіль­ним об’єктам і при­ве­сти до жертв на тери­то­рії кра­їн Альян­су, а лише про­де­мон­стру­ва­ти рішу­чість і посла­ти сигнал, на який інша сто­ро­на мала б реа­гу­ва­ти від­сту­пом або ескалацією;
• скон­цен­тро­ва­на ата­ка – про­ти цілей на тери­то­рії НАТО, які заді­я­ні в вій­сько­вій допо­мо­зі Укра­ї­ні, але не є цен­траль­ни­ми для діяль­но­сті Альянсу;
• шир­ша ата­ка – уда­ри про вій­сько­вих та цивіль­них цілях, які спри­чи­ня­ють біль­ші жер­тви та/​або біль­шу шко­ду – напри­клад, на авіа­ба­зи чи порти.

Цими ата­ка­ми росія могла б пере­слі­ду­ва­ти такі цілі: схи­ля­н­ня до при­пи­не­н­ня або обме­же­н­ня вій­сько­вої під­трим­ки Укра­ї­ни з боку НАТО; схи­ля­н­ня США та сою­зни­ків до збіль­ше­н­ня тиску на Київ щодо укла­де­н­ня перемир’я на вигі­дних для росії умо­вах; демон­стра­ція від­по­віді на якусь кон­кре­тну дію США чи НАТО, яка на дум­ку росії, умо­жли­ви­ла пев­ні дії України.

У від­по­віді на росій­ську ата­ку США повин­ні вра­хо­ву­ва­ти такі вла­сні цілі: стри­ма­ти май­бу­тні росій­ські ата­ки; запо­біг­ти подаль­шій еска­ла­ції; зни­зи­ти спро­мо­жність росії зав­да­ва­ти поді­бних уда­рів у май­бу­тньо­му; про­де­мон­стру­ва­ти надій­ність без­пе­ко­вих гаран­тій США у НАТО; збе­рег­ти одно­стай­ність в Альянсі.

Можна виді­ли­ти чоти­ри умов­ні ілю­стра­тив­ні сце­на­рії росій­ської ата­ки та від­по­віді на неї:

• Обме­же­ний удар кри­ла­ти­ми раке­та­ми по скла­дах у схі­дній Поль­щі. Жертв немає, руй­ну­ва­н­ня незна­чні. Росія заяв­ляє, що біль­ше уда­рів не буде, якщо при­пи­ни­ться постав­ка зброї Укра­ї­ні. Якщо НАТО не посту­пи­ться, то росій­ська моти­ва­ція для подаль­ших уда­рів зали­ши­ться, і потрі­бно змі­ню­ва­ти саме її. Про­пор­цій­но біль­ша за мас­шта­бом вій­сько­ва від­по­відь може про­си­гна­лі­зу­ва­ти рішу­чість Альян­су та не заохо­чу­ва­ти подаль­шу еска­ла­цію з боку росії. Вона повин­на супро­во­джу­ва­тись невій­сько­ви­ми захо­да­ми впли­ву та дипло­ма­ти­чни­ми зусиллями.
• Росія зни­щує аме­ри­кан­ський роз­ві­ду­валь­ний супу­тник, моти­ву­ю­чи це його вико­ри­ста­н­ням для укра­їн­ських уда­рів по її вій­ськах. Зни­ще­н­ня росій­сько­го супу­тни­ка у від­по­відь є неба­жа­ним, адже ство­рить небез­пе­ку у вигля­ді улам­ків на орбі­ті. США можуть зав­да­ти уда­рів по назем­них цілях, але про­пор­цій­ність тако­го уда­ру буде важ­ко вста­но­ви­ти. Від­по­від­дю може ста­ти роз­ши­ре­н­ня анти­пу­тін­ської коа­лі­ції і вве­де­н­ня поту­жні­ших сан­кцій, адже бага­то кра­їн, які досі мали неви­зна­че­ну пози­цію, засу­дять таку ата­ку в космосі.
• Удар по пові­тря­них базах у Поль­щі та Руму­нії з декіль­ко­ма деся­тка­ми жертв. Росія обі­цяє подаль­ші уда­ри у разі про­дов­же­н­ня допо­мо­ги Укра­ї­ні. Такий удар най­імо­вір­ні­ше вима­га­ти­ме уда­ру у від­по­відь, можли­во, мен­шо­го за мас­шта­бом, щоб не ство­ри­ти у росії вра­же­н­ня, що за ним послі­дує мас­шта­бна вій­сько­ва кам­па­нія про­ти Москви. Вар­то утри­ма­тись від уда­рів по аеро­дро­мах даль­ної авіа­ції, рада­рах ран­ньо­го попе­ре­дже­н­ня чи цен­трах управління.
• Кон­цен­тро­ва­ний удар по клю­чо­вих вій­сько­вих об’єктах на тери­то­рій НАТО, вклю­ча­ю­чи порт у Рот­тер­да­мі та авіа­ба­зу Рам­штайн, близь­ко 200 жертв. Росія заяв­ляє, що це від­по­відь на під­трим­ку Укра­ї­ни з боку НАТО для нане­се­н­ня уда­рів по тери­то­рії росії. Від­по­відь Альян­су повин­на чітко пока­за­ти росії, що вона сто­їть між вибо­ром про­гра­ти вій­ну про­ти НАТО, чи про­гра­ти вій­ну про­ти Укра­ї­ни. Це вима­га­ти­ме поту­жно­го вій­сько­во­го уда­ру і готов­но­сті США та сою­зни­ків мири­ти­ся з деяки­ми ризи­ка­ми еска­ла­ції. Уда­ри по росій­ських вій­ськах та базах на тери­то­рії Укра­ї­ни могли б зни­зи­ти цей ризик, але водно­час про­си­гна­лі­зу­ва­ти него­тов­ність Альян­су зва­жи­тись на уда­ри на тери­то­рії росії. Будь-які посту­пки США будуть від­ра­зу помі­тни­ми і можуть піді­рва­ти надій­ність їх без­пе­ко­вих гаран­тій. Як і в попе­ре­дньо­му сце­на­рії, навіть поту­жні­ший удар у від­по­відь не пови­нен ство­ри­ти у росії вра­же­н­ня, що за ним послі­дує мас­шта­бна вій­сько­ва кам­па­нія про­ти москви.

В іде­аль­но­му сце­на­рії від­по­відь Альян­су на вій­сько­ві дії росії повин­на не допу­сти­ти поча­тку пря­мої вій­ни і водно­час збе­рег­ти мас­штаб під­трим­ки для Укра­ї­ни. В цьо­му дослі­джен­ні мова йшла лише про кон­вен­цій­ні сце­на­рії, але існує загро­за засто­су­ва­н­ня ЯЗ росі­єю після вій­сько­вої від­по­віді Альян­су – зва­жа­ю­чи на важли­вість ЯЗ у воєн­ній доктри­ні росії і рівень її від­чаю, який при­вів до кон­вен­цій­них уда­рів по тери­то­рії НАТО. Це покла­дає ще біль­шу від­по­від­аль­ність США на нед­опу­ще­н­ня ескалації.

Стар­ший нау­ко­вий спів­ро­бі­тник Коро­лів­сько­го об’єднаного інсти­ту­ту обо­рон­них дослі­джень (RUSI) Ендрю Мона­ген ста­вить пита­н­ня, чи змо­же росія оно­ви­ти свою воєн­ну стра­те­гію.

Із 11 гру­дня цир­ку­лю­ють чутки, що началь­ни­ка Ген­шта­бу Вале­рія Гєра­сі­мо­ва можуть замі­ни­ти на ком­про­мі­сну кан­ди­да­ту­ру для армії та різних груп впли­ву у Крем­лі, яка мати­ме нео­бме­же­ні пов­но­ва­же­н­ня і на яку будуть покла­де­ні зав­да­н­ня досяг­ти пере­мо­ги у вій­ні. Це був би зна­чний крок – Гєра­сі­мов від­по­від­аль­ний за модер­ні­за­цію росій­ської армії з 2012 року. Але попри деякі реаль­ні кадро­ві пере­ста­нов­ки, до цих чуток вар­то ста­ви­тись обережно.

Біль­шість росій­ських воє­на­чаль­ни­ків отри­ма­ли сьо­го­дні­шні поса­ди не пізні­ше 2016-го

Хоча за остан­ній час від­бу­лись деякі нові при­зна­че­н­ня, голов­ною спіль­ною рисою росій­ських воє­на­чаль­ни­ків є вели­ка три­ва­лість пере­бу­ва­н­ня на коман­дних поса­дах – біль­шість із них отри­ма­ли сьо­го­дні­шні поса­ди не пізні­ше 2016 року. Тому тре­ба диви­тись на те, замі­нять лише Гєра­сі­мо­ва чи всю коман­ду, і якщо так, то на кого. Це може бути пов’язано з новою стра­те­гі­єю у «СВО», де «все для фрон­ту, все для перемоги».

Шой­гу отри­мав зав­да­н­ня пла­ну­ва­ти роз­ви­ток зброй­них сил на осно­ві досві­ду вій­ни в Укра­ї­ні, і він має нада­ти резуль­та­ти ана­лі­зу в гру­дні. Цей про­цес висві­тлить баче­н­ня Москвою подаль­шо­го ходу кам­па­нії, еска­ла­ції чи навіть пов­но­мас­шта­бно­го насту­пу в кін­ці зими – на поча­тку весни насту­пно­го року. Він також про­яснить подаль­ший роз­ви­ток мобі­лі­за­ції, і чи буде росія ще біль­ше пере­во­ди­ти еко­но­мі­ку на вій­сько­ві рейки.

В кон­текс­ті можли­вої від­став­ки Гєра­сі­мо­ва ціка­во, хто буде керу­ва­ти про­це­сом ново­го вій­сько­во­го пла­ну­ва­н­ня. Хто є хто в лан­цюж­ку коман­ду­ва­н­ня, і чому він там зна­хо­ди­ться – важли­вий еле­мент ана­лі­зу росій­ської полі­ти­ки, який дає можли­вість уни­ка­ти сюр­при­зів і неправ­ди­вих чуток, не від­во­лі­ка­тись на несправ­жні доктри­ни, і реаль­но роз­гля­да­ти те, як росій­ська армія інтер­пре­тує вивче­ні уро­ки змін­но­го хара­кте­ру вій­ни, і як це впли­не на їх вій­сько­ву стра­те­гію у 2020‑х.

Інший екс­перт RUSI Пітер Джонс окре­слює май­бу­тню архі­те­кту­ру євро­пей­ської без­пе­ки – з росі­єю або про­ти неї.

Після деся­ти міся­ців пов­но­мас­шта­бної вій­ни в Укра­ї­ні євро­пей­ська систе­ма без­пе­ки лежить у руї­нах. Росія сво­їм втор­гне­н­ням ста­ви­ла за мету піді­рва­ти євро­пей­ську систе­му без­пе­ки – тому сьо­го­дні без­пе­ка для Укра­ї­ни, євро­пей­ська ста­біль­ність та від­но­си­ни кон­ти­нен­ту з росі­єю є переплетеними.

Укра­ї­на повин­на отри­ма­ти доста­тньо зброї, щоб пере­мог­ти у вій­ні та стри­ма­ти потен­цій­ні нові росій­ські атаки

Укра­ї­на май­стер­но боре­ться, але зале­жна від захі­дної зброї і боє­при­па­сів. Зараз вона є де факто пере­до­вою НАТО, і коли зупи­ня­ться бойо­ві дії, Альян­су вар­то буде далі про­дов­жу­ва­ти під­трим­ку укра­їн­ської без­пе­ки. Ця без­пе­ка не може зво­ди­тись лише до пита­н­ня член­ства в НАТО. Укра­ї­на повин­на отри­ма­ти доста­тньо зброї, щоб пере­мог­ти у вій­ні та стри­ма­ти потен­цій­ні нові росій­ські ата­ки, а також гаран­тії безпеки.

НАТО також виграє від пар­тнер­ства з Укра­ї­ною, яка має бойо­вий досвід, добре осна­ще­на і зда­тна до інте­ро­пе­ра­цій­но­сті з сила­ми кра­їн Альянсу.

Може бути засно­ва­ний Євро­пей­ський без­пе­ко­вий форум за моде­л­лю Радбе­зу ООН – із постій­ни­ми чле­на­ми Фран­ці­єю, Німеч­чи­ною, Поль­щею, Туреч­чи­ною, Укра­ї­ною та Британією

Свою роль у від­нов­лен­ні ста­біль­но­сті в Євро­пі можуть зігра­ти ОБСЄ та нове Євро­пей­ське полі­ти­чне спів­то­ва­ри­ство. Може бути засно­ва­ний Євро­пей­ський без­пе­ко­вий форум за моде­л­лю Радбе­зу ООН – із постій­ни­ми чле­на­ми (напри­клад, Фран­ці­єю, Німеч­чи­ною, Поль­щею, Туреч­чи­ною, Укра­ї­ною та Бри­та­ні­єю) та інши­ми кра­ї­на­ми на осно­ві рота­ції. Форум пови­нен мати інсти­ту­цій­ні зв’язки з НАТО і дія­ти на осно­ві чогось поді­бно­го до стат­ті 4 Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го дого­во­ру: про­ве­де­н­ня кон­суль­та­цій в разі загро­зи тери­то­рі­аль­ній цілі­сно­сті, неза­ле­жно­сті та без­пе­ці будь-якої євро­пей­ської кра­ї­ни. Він пови­нен мати пра­во залу­ча­ти ООН або НАТО, чи фор­му­ва­ти окре­мі коа­лі­ції для вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­ктів на осно­ві між­на­ро­дно­го права.

Євро­пей­ське полі­ти­чне спів­то­ва­ри­ство уже діє, кон­цен­тру­ю­чи свою ува­гу на захи­сті цивіль­ної інфра­стру­кту­ри, про що рід­ко гово­ри­лось на євро­пей­ських без­пе­ко­вих май­дан­чи­ках до вій­ни в Україні.

Коле­ктив­на без­пе­ка не має зале­жа­ти від бажа­н­ня росії ста­ти від­по­від­аль­ним гравцем

Росія повин­на вийти із вій­ни в Укра­ї­ні осла­бле­ною, ізо­льо­ва­но і менш зда­тною про­е­кту­ва­ти силу. Але вона все ще ста­но­ви­ти­ме загро­зу ста­біль­но­сті і миру, якщо пере­бу­ва­ти­ме у кон­фрон­та­ції з Євро­пою. Росія може бути кон­стру­ктив­но залу­че­на до євро­пей­ської без­пе­ки, маю­чи фун­кціо­наль­ні від­но­си­ни з НАТО та інши­ми орга­ні­за­ці­я­ми, але лише за умо­ви фун­да­мен­таль­ної змі­ни в її пове­дін­ці, від­нов­ле­н­ня спра­ве­дли­во­сті та вста­нов­ле­н­ня від­по­від­аль­но­сті за руй­ну­ва­н­ня, спри­чи­не­ні вій­ною Путі­на. Водно­час, коле­ктив­на без­пе­ка не має зале­жа­ти від бажа­н­ня росії ста­ти від­по­від­аль­ним грав­цем. Поки цьо­го не ста­лось, євро­пей­ська без­пе­ка повин­на бути орга­ні­зо­ва­на про­ти Москви.

Ще одна гру­па дослі­дни­ків RUSI деталь­но розі­бра­ла лан­цюж­ки поста­ча­н­ня най­успі­шні­шо­го росій­сько­го без­пі­ло­тни­ка «Орлан-10».

Петер­бурзь­кий Центр спе­ці­аль­них техно­ло­гій, який випу­скає «Орла­ни», зна­чно наро­стив імпорт іно­зем­них ком­пле­кту­ю­чих після поча­тку агре­сії в люто­му 2022 року. Це дозво­лить наро­сти­ти виро­бни­цтво клю­чо­во­го для росій­ської армії без­пі­ло­тни­ка, який наво­дить вогонь на укра­їн­ські позиції.

Захі­дні ком­по­нен­ти імпор­ту­ють у росію з пору­ше­н­ням сан­кцій­но­го режи­му через мере­жу фірм із США, кра­їн ЄС, Китаю, Гон­кон­гу, Пів­ден­ної Кореї

Захі­дні ком­по­нен­ти імпор­ту­ють у росію з пору­ше­н­ням сан­кцій­но­го режи­му через мере­жу фірм із США, кра­їн ЄС, Китаю, Гон­кон­гу, Пів­ден­ної Кореї, бага­то з яких управ­ля­ю­ться гро­ма­дя­на­ми росії або експатами.

Якщо уря­ди заці­кав­ле­ні у спо­віль­нен­ні поста­ча­н­ня захі­дних ком­по­нен­тів для росій­сько­го вій­сько­во­го виро­бни­цтва, вони повин­ні: роз­ши­ри­ти можли­во­сті збо­ру і ана­лі­зу даних із від­кри­тих дже­рел; збіль­ши­ти вико­ри­ста­н­ня комер­цій­них меха­ні­змів збо­ру даних та ана­лі­ти­ки; удо­ско­на­ли­ти про­цес пере­да­чі зібра­них даних від­по­від­ним вико­нав­чим та пра­во­охо­рон­ним орга­нам; впро­ва­ди­ти систе­ми обмі­ну дани­ми та інте­ро­пе­ра­цій­но­сті даних із сою­зни­ка­ми; спів­пра­цю­ва­ти із неуря­до­ви­ми іні­ці­а­ти­ва­ми, які мають екс­пер­ти­зу у сфе­рі вияв­ле­н­ня неле­галь­ної діяль­но­сті на осно­ві від­кри­тої інфор­ма­ції. Тоб­то потрі­бні зна­чні інве­сти­ції у спро­мо­жно­сті уря­дів нако­пи­чу­ва­ти та ана­лі­зу­ва­ти вели­кі маси­ви від­кри­тих та комер­цій­них даних і дія­ти на осно­ві виснов­ків аналізу.

Це дасть змо­гу уря­дам: швид­ко вияв­ля­ти та вво­ди­ти режим сан­кцій про­ти осіб і фірм, які залу­че­ні до неле­галь­них поста­вок ком­по­нен­тів росії; пере­слі­ду­ва­ти осіб, які нав­ми­сне обхо­дять сан­кцій­ні обме­же­н­ня для поста­вок в росію; поси­лю­ва­ти моні­то­ринг поста­вок мікро­еле­ктро­ні­ки та її ком­по­нен­тів в росію; покра­щу­ва­ти інфор­му­ва­н­ня для при­ва­тних ком­па­ній та фінан­со­вих залу­че­них до екс­порт­них опе­ра­цій інституцій.

Дире­ктор­ка Цен­тру США та Євро­пи у Brookings Institution Кон­стан­це Штель­цен­мюл­лер у стат­ті для Financial Times вислов­лює побо­ю­ва­н­ня, що занад­то зва­же­на захі­дна полі­ти­ка несе ризик пере­мо­ги Крем­ля в Укра­ї­ні.

Постій­ні росій­ські ата­ки про­ти енер­ге­ти­чної інфра­стру­кту­ри та під­го­тов­ка до ново­го насту­пу гостро став­лять пита­н­ня, що роби­ти з росій­ським втор­гне­н­ням в Укра­ї­ну. Схі­дні євро­пей­ці осо­бли­во хочуть, щоб Київ отри­мав все, щоб від­би­ти агре­сію яко­мо­га швид­ше і Москва про­гра­ла. Але інші захі­дні ліде­ри вва­жа­ють, що занад­то швид­ка пораз­ка росії може спро­во­ку­ва­ти ядер­ну еска­ла­цію і вій­ну між росі­єю та НАТО. Цю пози­цію роз­ді­ля­ють Джо Бай­ден, Емма­ну­ель Макрон та Олаф Шольц – так зва­на «Вісь зва­же­но­сті», дум­ка якої зараз домінує.

США нада­ли Укра­ї­ни біль­ше 20 мільяр­дів вій­сько­вої під­трим­ки з поча­тку вій­ни, але від­мов­ля­ю­ться пере­да­ва­ти літа­ки, тан­ки чи дале­ко­бій­ні раке­ти ATACMS. Німеч­чи­на пере­да­ла гау­би­ці та нові­тню систе­му ППО Iris‑T, але від­мов­ля­є­ться поста­ча­ти «Лео­пар­ди». Сама логі­ка того, що стри­му­ва­н­ня є зва­же­ним під­хо­дом до кон­флі­кту в Укра­ї­ні і він пра­цює – під пита­н­ням. Росія не засто­су­ва­ла ядер­ну зброю навіть після від­хо­ду з Хер­со­ну. Але це не зна­чить, що стри­му­ва­н­ня пра­цює. Адже сотня­ми летять дро­ни і раке­ти, і якщо це не еска­ла­ція, то що тоді?

Якщо Київ не отри­має засо­би про­ти­дії, то ризи­кує про­гра­ти у вій­ні, на Захо­ді почне­ться роз­кол і росія пере­мо­же – і все це вре­шті-решт піде на користь Китаю

Якщо Київ не отри­має засо­би про­ти­дії, то ризи­кує про­гра­ти у вій­ні, на Захо­ді почне­ться роз­кол і росія пере­мо­же – і все це вре­шті-решт піде на користь Китаю. Біль­ше того, поня­т­тя стри­му­ва­н­ня, після яко­го при­хо­дить дипло­ма­ти­чне розв’язання кон­флі­кту, перед­ба­чає пев­ний рівень раціо­наль­но­сті, кон­тро­лю за ситу­а­ці­єю та можли­ві­стю існу­ва­н­ня пос­ткон­флі­ктної рів­но­ва­ги. Але що якщо путін­ські висло­ви про наци­стів в Укра­ї­ні і сата­ні­стів на Захо­ді – не полі­ти­чний театр, а пара­но­ї­даль­на про­е­кція стра­ху перед гни­т­тям і паді­н­ням вла­сної систе­ми? Можли­во, росій­сько­го дикта­то­ра вар­то спри­йма­ти букваль­но і серйозно?

Вре­шті-решт, пар­тне­ри Укра­ї­ни мають два вибо­ри: одна дер­жа­ва, що зане­па­дає, на схід від кор­до­нів ЄС, або дві. На про­ти­ва­гу цьо­му, якщо Укра­ї­на отри­має шанс пере­мог­ти і ста­не ста­біль­ною демо­кра­ті­єю із слов’янською куль­ту­рою, це не лише буде поту­жним без­пе­ко­вим здо­бу­тком Євро­пи, а і потен­цій­ною моде­л­лю для пере­тво­ре­н­ня росії. І цьо­го Путін бої­ться найбільше.

Дже­ре­ло: ПЖ

#пж