Інтерв'ю | Кирило Буданов: Наші підрозділи зайдуть до Криму зі зброєю в руках

Роз­мо­ви з началь­ни­ком Голов­но­го управ­лі­н­ня роз­від­ки Міні­стер­ства обо­ро­ни Кири­лом Буда­но­вим LIGA​.net чека­ла пів року. Хоча за цей час Буда­нов роз­дав деся­тки інтер­в’ю та комен­та­рів. А за декіль­ка годин до зустрі­чі вийшло його інтер­в’ю ще й для New York Times, де він про­яснив низ­ку питань, які готу­ва­лись нашою редакцією.

За п’ять хви­лин до поча­тку роз­мо­ви Буда­нов попе­ре­див, що не комен­ту­ва­ти­ме заяви інших вій­сько­вих, зокре­ма, голов­но­ко­ман­ду­ва­ча ЗСУ Вале­рія Залу­жно­го – про можли­вий наступ на Київ взим­ку. Також прес­слу­жба Буда­но­ва «на умо­вах воєн­но­го часу» зня­ла наші пита­н­ня про «бавов­ну» в Енгель­сі та вза­га­лі на тери­то­рії Росії, ситу­а­цію на тим­ча­со­во оку­по­ва­них тери­то­рі­ях Укра­ї­ни та пото­чні опе­ра­ції ЗСУ.

РОЗ­ЧЛЕ­НО­ВА­НА РОСІЯ ТА КОРДОНИ-1991

– Чого очі­ку­ва­ти цієї зими в кон­текс­ті росій­сько-укра­їн­ської війни?

– Доко­рін­ної змі­ни ситу­а­ції в най­ближ­чий пері­од не очі­ку­є­ться. На це є низ­ка об’єктивних при­чин. Росія зна­хо­ди­ться зараз у глу­хо­му куті, і єди­не місце, де вона ще «нама­га­є­ться нама­га­тись» насту­па­ти – це Бахмут. Осо­бли­вих успі­хів на цьо­му напрям­ку не мають. Із сер­пня [росі­я­ни] постій­но кажуть, що Бахмут май­же захо­пле­но. Як бачи­те, вже кінець гру­дня. Єди­не, де вони окрім цьо­го про­бу­ють кон­цен­тру­ва­ти свої сили, – тро­шки пів­ні­чні­ше Бахму­та і в напрям­ку Запо­ріж­жя. Але ми не бачи­мо реаль­ної спро­мо­жно­сті чогось домог­тись. Росі­я­ни вже роби­ли кіль­ка спроб неве­ли­ких локаль­них насту­пів. Всі вони були зазде­ле­гідь вияв­ле­ні та закін­чи­ли­ся для них нічим.

«Тому доко­рін­ної змі­ни ситу­а­ції з боку Росій­ської Феде­ра­ції зараз ми не очі­ку­є­мо. Комен­ту­ва­ти наші дії я не буду».

– Навіть мобі­лі­зо­ва­ні, які про­хо­дять бойо­ве зла­го­дже­н­ня, це не змінять?

– Доко­рін­но вони нічо­го змі­ни­ти не можуть.

– Перед 24 люто­го ви були ледь не єди­ним у вій­сько­во-полі­ти­чно­му керів­ни­цтві кра­ї­ни, хто від­кри­то про­гно­зу­вав пов­но­мас­шта­бне втор­гне­н­ня Росії в Укра­ї­ну. Зараз ви – ледь не єди­ний, хто каже про Крим уже влі­тку. На чому засно­ва­ні ваші прогнози?

– Ваше пита­н­ня досить див­не для мене. Те, що інфор­ма­ція, яку ви чує­те від мене, від­рі­зня­є­ться від інфор­ма­ції, яку ви може­те почу­ти від будь-яких інших осіб, – це абсо­лю­тно нор­маль­но. Я є керів­ни­ком вій­сько­вої роз­від­ки й голо­вою комі­те­ту з питань роз­від­ки [при пре­зи­ден­то­ві]. Вся інфор­ма­ція при­хо­дить до мене. Я спи­ра­юсь на дані та ана­лі­ти­ку, які ми має­мо. А хто може зна­ти від­по­віді на гло­баль­ні пита­н­ня, окрім як розвідка?

- Для того, щоб вийти на адмін­кор­до­ни 1991 року (Буда­нов нази­вав це пер­шим ета­пом завер­ше­н­ня вій­ни. – Ред.), нам потрі­бна зброя, дуже бага­то зброї. Нато­мість вигля­дає так, що захі­дні пар­тне­ри поки дають нам зброю тіль­ки для обо­ро­ни. У вас немає тако­го враження?

– З наши­ми захі­дни­ми пар­тне­ра­ми йде плі­дна спів­пра­ця, ми бага­то гово­ри­мо щодо кон­кре­тних номен­кла­тур та най­ме­ну­вань озбро­є­н­ня, яке нам потрі­бно. Все це зна­хо­ди­ться в ста­дії вирі­ше­н­ня. Ми очі­ку­є­мо, що окрім тих зна­чних обся­гів, які нам вже були нада­ні, захі­дний світ інтен­си­фі­кує поста­ча­н­ня озбро­є­н­ня, яке нам допо­мо­же при­швид­ши­ти зав­да­н­ня пораз­ки Росій­ській Федерації.

– Ми у вас у кабі­не­ті поба­чи­ли мапу «роз­чле­но­ва­ної» Росії. На ній чор­ним мар­ке­ром до скла­ду Укра­ї­ни обве­де­ні Кур­ська, Бєл­го­род­ська обла­сті та Кубань. Це насту­пний етап після вихо­ду на кор­до­ни 1991 року?

– Всі бачать те, що вони хочуть бачи­ти. Можли­во, це про­сто широ­кий мар­кер. А можли­во, і ні.

– В аме­ри­кан­ських ЗМІ та публі­ка­ці­ях захі­дних ана­лі­ти­ків остан­нім часом помі­тно поча­сті­ша­ли засте­ре­же­н­ня щодо вій­сько­во­го звіль­не­н­ня Кри­му. Вони чомусь вва­жа­ють це виклю­чно дипло­ма­ти­чною істо­рі­єю. Для них кор­до­ни 23 люто­го (можли­во, зі звіль­не­н­ням Дон­ба­су) – це межа. А Крим – чер­во­на ган­чір­ка. Що ви може­те від­по­ві­сти на ці застереження?

– Мені не ціка­во слу­ха­ти дум­ки яки­хось людей, які не від­обра­жа­ють пози­цію укра­їн­сько­го наро­ду. Я маю про­ти­ле­жну дум­ку. Ми повер­не­мо назад всі втра­че­ні тери­то­рії. Укра­ї­на є кра­ї­ною, визна­ною в кор­до­нах 1991 року. Хто з цим не пого­джу­є­ться – не пого­джу­є­ться зі сві­то­по­ряд­ком, який існує з часів закін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни та з нови­ми заса­да­ми ООН.

«Крим буде повер­ну­то ком­бі­но­ва­ним шля­хом: і силою, і дипло­ма­ті­єю. Але без сили нічо­го не буде. Наші під­роз­ді­ли зай­дуть туди зі збро­єю в руках».

– Чи є у Голов­но­го управ­лі­н­ня роз­від­ки аген­ти все­ре­ди­ні Росії та чи дода­лась їхня кіль­кість із поча­тком вели­кої вій­ни? 

– Див­не пита­н­ня. Ми за це кошти отри­му­є­мо. Чи звід­ки ми отри­му­є­мо інфор­ма­цію? З телеграм-каналів?

– З поча­тком вели­кої вій­ни ця робо­та акти­ві­зу­ва­лась? Можли­во, є части­на росі­ян, не зго­дних із вій­ною – і вони співпрацюють?

– Саме так. На абсо­лю­тно різних рів­нях ця кіль­кість людей збіль­ши­лась, а з нею і наш доступ до інфор­ма­ції різно­го рів­ня: від соці­аль­но-полі­ти­чних до суто воєн­них питань. Це вам також від­по­відь на пита­н­ня, чому те, що кажу я, інко­ли від­рі­зня­є­ться від того, що кажуть інші люди.

– А скіль­ки зра­дни­ків все­ре­ди­ні ГУР вияв­ле­но з 24 лютого?

– Жодно­го ми так і не виявили.

– Не вияви­ли чи не шукали?

– Як це, не шука­ли. У нас вну­трі­шня без­пе­ка постій­но пра­цює. При­кла­ди нена­ле­жно­го став­ле­н­ня до, ска­жі­мо так, збе­ре­же­н­ня держ­та­єм­ни­ці – вся­кі випад­ки бува­ють. Але в біль­шо­сті випад­ків – це слу­жбо­ва необе­ре­жність, коли якусь інфор­ма­цію хтось може пере­сла­ти месен­дже­ром. А вона стає надба­н­ням воро­га, який пере­хо­плює цей сигнал. Такі випад­ки бува­ють, на жаль. Це загаль­на про­бле­ма усіх наших орга­нів влади.

«РАКЕТ ВИСТА­ЧИТЬ НА ДВА-ТРИ РАЗИ»

– Скіль­ки ще у Росії є можли­во­сті зав­да­ва­ти масо­ва­них регу­ляр­них раке­тних уда­рів по Укра­ї­ні та нашій інфраструктурі?

– Тієї кіль­ко­сті ракет, яка зали­ши­лась – якщо взя­ти суто мате­ма­ти­чно їхні роз­ра­хун­ки, – виста­чить із їхньою інтен­сив­ні­стю в зал­пі в сере­дньо­му 70 – 75 ракет на два-три рази. І в прин­ци­пі вони закін­ча­ться вза­га­лі. Якщо ви поди­ви­тесь на інтен­сив­ність раке­тних атак Росії – вони роби­ли ці тера­кти щодо об’є­ктів кри­ти­чної інфра­стру­кту­ри спо­ча­тку раз на тиждень. Потім – раз на 10 днів. Потім – раз на два тижні. Зараз – ще довше.

«Цей про­мі­жок часу обумов­ле­ний виклю­чно одні­єю про­бле­мою: швид­ко­плин­не ско­ро­че­н­ня раке­тно­го арсе­на­лу РФ. Їхня про­ми­сло­вість не зда­тна покри­ти ту кіль­кість, яку вони витра­ча­ють. Попри всі їхні нама­га­н­ня – це нереально».

– Чи змо­гли вони пере­на­ла­шту­ва­ти виро­бни­цтво нових ракет? Цаплі­єн­ко із поси­ла­н­ням на «роз­ві­дни­ків» пише, що Росія ніби­то пла­нує збіль­ши­ти річний випуск, напри­клад, Х‑101 удев’ятеро, до 467 (з 56 на зараз).

– Запи­тай­те у пана Цаплі­єн­ка, звід­ки в ньо­го ці цифри. Я пам’ятаю, що вони мрі­ють вийти на виро­бни­цтво 20 на місяць ракет «Калібр» мор­сько­го базу­ва­н­ня. Пора­хуй­те, скіль­ки тре­ба пра­цю­ва­ти, щоб забез­пе­чи­ти єди­ний залп. Так, у зал­пі йдуть і Х‑101, і Х‑555, і «Калібр». Але ось вам ста­ти­сти­ка – рахуй­те. «Іскан­де­ри» май­же не виробляються. 

– Росій­ський дикта­тор Путін на коле­гії Мін­обо­ро­ни РФ мину­ло­го тижня ого­ло­сив про пла­ни роз­ви­тку ядер­ної трі­а­ди та ракет «Сар­мат»…

– Може­те не про­дов­жу­ва­ти. Він вже два роки це ого­ло­шує: «Сар­мат», всіх на радіо­актив­ний попіл. Про­сто про­ана­лі­зуй­те остан­ні два роки. Кожен рік вони закін­чу­ють тим, що «Сар­мат» вже май­же гото­вий, про­хо­дить остан­ні під­го­тов­ки до поста­нов­ки на бойо­ве чергування.

– А чому росі­я­ни так бере­жуть «Кин­джа­ли»?

– Так їх всьо­го на поча­ток вій­ни було, наскіль­ки я пам’ятаю, 47 штук. За цей час вони змо­гли зро­би­ти декіль­ка, поки були зап­ча­сти­ни. Це несер­йо­зно. Можна ляка­ти світ тим, що в тебе є «Кин­джал». Але коли почи­на­єш їх реаль­но вико­ри­сто­ву­ва­ти – що далі? Можеш зро­би­ти 47 уда­рів. Для розу­мі­н­ня, «Іскан­де­рів» вико­ри­ста­но понад 900. Що таке 47?

– Тоб­то для них «Кин­джа­ли» – це техно­ло­гі­чно нере­аль­на історія?

– Май­же нере­аль­но їх зараз виро­бля­ти. Вони не можуть діста­ти бага­то ком­пле­кто­ва­н­ня через сан­кції. Вони роблять пара­лель­ний імпорт, але це дуже ускла­днює і збіль­шує тер­мін достав­ле­н­ня цих частин. А деякі вони, попри все, так і не можуть дістати.

«В РОСІЇ РОЗ­ПО­ЧАВ­СЯ ТЕХНІ­ЧНИЙ ГОЛОД» 

– Окрім ракет – чого ще не виста­чає Росії для інтен­сив­ної вій­ни? Чи можли­вий у них через сан­кції техні­чний голод?

– А він вже і так є. Росій­ська армія сти­ка­є­ться з май­же іден­ти­чни­ми про­бле­ма­ми, з яки­ми сти­ка­є­мось і ми. Тіль­ки ми з бере­зня, а вони – при­бли­зно з поча­тку осе­ні. Як у нас про­бле­ма зі сна­ря­да­ми до арти­ле­рії, яку ми вирі­шу­є­мо зав­дя­ки пар­тне­рам, – так і в них це поча­ло­ся. Як у нас поча­лись про­бле­ми з оскол­ко­во-фуга­сни­ми сна­ря­да­ми до тан­ків – так само в них. Те саме сто­су­є­ться ракет до РСЗВ. 

«Зараз росі­я­ни так само у всьо­му сві­ті шука­ють, де при­дба­ти сна­ря­ди 122 і 152 мм, тан­ко­ві оскол­ко­во-фуга­сні пострі­ли та реактив­ні сна­ря­ди до «Гра­дів» і «Ура­га­нів».

– Є кра­ї­ни, які можуть їм допомогти?

– Пев­ні кра­ї­ни є, але в бага­тьох випад­ках про­да­ють через тре­ті країни.

– На поча­тку гру­дня Росія пові­до­ми­ла про поси­ле­н­ня спів­пра­ці з Іра­ном. Це яки­мось чином впли­не на росій­ську-укра­їн­ську війну?

– Всі вже бачи­ли та чули ці літа­ю­чі «мопе­ди». Хтось може навіть від­чу­вав на собі. Ці дро­ни були пере­да­ні. Чи підуть вони далі [до ракет] – пита­н­ня від­кри­те. Всі пра­цю­ють над тим, щоб цьо­го не ста­ло­ся. І сам Іран зро­зу­мів, що так про­сто пере­да­ти це Росії – це не спри­йма­є­ться сві­том. Навіть тим сві­том, з яким вони зви­кли нор­маль­но спілкуватись.

Читай­те також: США: Іран та РФ – на шля­ху до пов­но­цін­но­го вій­сько­во­го пар­тнер­ства. Це загро­за не лише Україні

– Тоб­то, крім «мопе­дів», Росії нічо­го не сві­тить з Ірану?

– Крім «мопе­дів» Shahed-136 та Shahed-131. Був вели­кий Mohajer‑6, схо­жий на Bayraktar за такти­ко-техні­чни­ми хара­кте­ри­сти­ка­ми. Вони нама­га­ю­ться при­дба­ти в них боє­при­па­си й хочуть, щоб іран­ці про­да­ли балі­сти­чні раке­ти. Про­те жодної раке­ти Іран так і не передав.

– А Китай?

– Китай жодно­го озбро­є­н­ня теж не пере­дав. І не пере­дасть, наскіль­ки ми розуміємо.

МОР­СЬКА «БАВОВ­НА», «РОЗ­ВІ­ДНИК» АРЕ­СТО­ВИЧ ТА ВІД­ПУС­ТКА В КРИМУ

– Укра­ї­на зараз зби­рає флот мор­ських дро­нів-камі­ка­дзе. Чи вар­то нам очі­ку­ва­ти нової «бавов­ни» у Чор­но­му морі?

– Одна із при­чин, чому росій­ський флот не може нор­маль­но дія­ти, – це пого­дні умо­ви. Пого­да не дуже спри­я­тли­ва для діяль­но­сті суден. Для вико­ри­ста­н­ня водних дро­нів – теж не дуже. Коли будуть спри­я­тли­ві умо­ви – думаю, їхнє засто­су­ва­н­ня буде продовжено.

– Скіль­ки техні­ки та пози­цій воро­га було вияв­ле­но за допо­мо­гою «наро­дно­го супу­тни­ка» (ще один про­єкт волон­те­рів. – Ред.)?

– В мене немає від­по­віді. Її про­сто не існує. Ми вико­ри­сто­ву­є­мо дуже бага­то космі­чних апа­ра­тів. Це все іде в загаль­ний потік.

– Оле­ксій Аре­сто­вич справ­ді слу­жив у ГУР?

– Колись, наскіль­ки я пам’ятаю, про­хо­див тут службу.

– Тоб­то це не фейк?

– Це було дав­но, тре­ба під­ня­ти дані. Наскіль­ки пам’ятаю – так.

– Скіль­ки гостей ева­ку­ю­ва­ли з крим­сько­та­тар­сько­го «Муса­фі­ру» зара­ди вашо­го обі­ду із засту­пни­цею голо­ви МЗС Емі­не Джапаровою?

– Жодно­го.

– А як ваша охо­ро­на від­ре­а­гу­ва­ла, коли ви ска­за­ли, що їде­те в «Муса­фір»?

– А в чому про­бле­ма? Нам тре­ба було пого­во­ри­ти. Я в мага­зин інко­ли ходжу. Ви дума­є­те, що тор­гі­вель­ний центр зачи­ня­ють, щоб я зайшов? Ні. Авжеж, зі мною зав­жди зна­хо­дя­ться офі­це­ри, про­те я не параноїк.

– Куди пора­ди­те поїха­ти на море у від­пус­тку влі­тку 2023 року?

– Я пора­джу в Крим. Це пер­ли­на Укра­ї­ни, яка дав­но чекає на укра­їн­ських туристів. 

Дже­ре­ло: Ліга

#буда­нов, #гур, #росія