Kerrang про новий альбом Ozzy Osbourne – Patient Number 9

Новий аль­бом вже досту­пний у Spotify.

Оззі — люди­на, яка часто падає духом, але, що важли­во, ніко­ли не зда­є­ться. Три роки тому, коли він випу­стив свій аль­бом «Ordinary Man», він все ще від­нов­лю­вав­ся після пів­то­ра­рі­чних фізи­чних недуг — ста­фі­ло­ко­ко­вої інфе­кції, сер­йо­зної опе­ра­ції на шиї після паді­н­ня, яка ніве­лю­ва­ла таку ж попе­ре­дню опе­ра­цію — і ого­ло­сив напе­ре­до­дні його вихо­ду, що він живе з одні­єю з форм хво­ро­би Пар­кін­со­на. Сам аль­бом час від часу загля­дав гли­бо­ко в тем­ря­ву, часто гово­ря­чи про Кінець, а заго­лов­ний трек був дуе­том з Елто­ном Джо­ном, який спів­ав про те, що заві­са опу­ска­є­ться та про «про­сто поро­жню сце­ну», з від­чу­т­тям, схо­жим на «My Way» Сіна­три.

Але, як і тоді, коли його «пен­сій­ний» план 90‑х три­вав менш як рік («Набри­дло, повер­нув­ся до робо­ти», — зни­зав пле­чи­ма він тоді), Оззі без музи­ки про­сто не існує. Залу­чив­ши на допо­мо­гу дру­зів — Даф­фа Мак­ка­га­на, Ендрю Уот­та, Чеда Смі­та, Поста Мело­у­на — він ска­зав, що запис аль­бо­му без жодних реаль­них пла­нів щодо того, що з ним ста­не­ться, факти­чно зму­сив його від­чу­ти себе нормальним.

Схо­жа ситу­а­ція і з «Patient Number 9». Оззі займа­є­ться музи­кою, тому що це весе­ло, це те, що він любить. Спи­сок запро­ше­них гостей роз­ши­рив­ся і вклю­чає його дав­ньо­го дру­га Зак­ка Вайл­да, гіта­ри­ста Black Sabbath Тоні Айом­мі, Май­ка Мак­Крі­ді з Pearl Jam, баси­ста Metallica і коли­шньо­го коле­гу по гру­пі Робер­та Тру­хі­льо, леген­ду Cream Ері­ка Кле­пто­на, Джеф­фа Бека і Тей­ло­ра Хокін­са. Можли­во, він не має такої ж бун­тів­ної енер­гії, як It’s A Raid — його панк-дует з Post Malone, який вибу­хнув, як дикий феєр­верк, але він все ще випро­мі­нює від­чу­т­тя того, що ви люби­те, що три­має вас у захва­ті й дає від­чу­т­тя життя.

Це не озна­чає, що тут немає тем­ря­ви. Але Оззі часто від­чу­вав похму­рість у сво­їх текс­тах, і зізнав­ся в інтер­в’ю «Kerrang!», що «Шерон зав­жди каже мені, що в ясний бла­ки­тний день я буду напо­ля­га­ти на тому, щоб зна­йти чор­ну хма­ру». Це прав­да, але коли він її зна­хо­дить, енер­гія все одно зали­ша­є­ться магнетичною.

Всі його гітар­ні спів­у­ча­сни­ки вно­сять свій інди­ві­ду­аль­ний спа­лах у тре­ки. Від­кри­валь­ний заго­лов­ний трек — це саме те, що ви хоче­те й очі­ку­є­те від мело­дій Джеф­фа Бека зі спів­ом Оззі, в той час, як «Degradation Rules» з Тоні Айом­мі носить тіньо­вий плащ Sabbath. Тре­ки з Зак­ком Вайл­дом: Parasite, Mr Darkness, Nothing Feels Right і Evil Shuffle — мають осо­бли­вий блиск, в них від­чу­ва­є­ться зна­йо­ма магія спіль­ної робо­ти пари.

Крім усьо­го іншо­го, при­єм­но бачи­ти, що Оззі все ще про­дов­жує зали­ша­ти­ся Прин­цом Тем­ря­ви. Але «Patient Number 9» — це також, як і його попе­ре­дник, масо­ве свя­то жит­тя, дру­жби й чарів­ної сили музи­ки. Він звучить.

«Я ніко­ли не помру, тому що я без­смер­тний!» Пісня Immortal. 

Вирок: ⁴⁄₅

Для шану­валь­ни­ків: Black Sabbath, Guns N’ Roses, Alice Cooper.

01 «Patient Number 9» (featuring Jeff Beck) 7:21

02 «Immortal» (featuring Mike McCready) 3:03

03 «Parasite» (featuring Zakk Wylde) 4:05

04 «No Escape from Now» (featuring Tony Iommi) 6:46

05 «One of Those Days» (featuring Eric Clapton) 4:40

06 «A Thousand Shades» (featuring Jeff Beck) 4:26

07 «Mr. Darkness» (featuring Zakk Wylde) 5:35

08 «Nothing Feels Right» (featuring Zakk Wylde) 5:35

09 «Evil Shuffle» (featuring Zakk Wylde) 4:10

10 «Degradation Rules» (featuring Tony Iommi) 4:10

11 «Dead and Gone» 4:32

12 «God Only Knows» (featuring Dave Navarro) 5:00

13 «Darkside Blues» 1:47

Три­ва­лість аль­бо­му: 61:10