Король без королівства. Історія Ескобара, який прагнув поваги

Сьо­го­дні на огля­ді про­хі­дний фільм про най­зна­ме­ні­ті­шо­го нар­ко­ба­ро­на Пабло Еска­ба­ра в яко­му грає немо­ло­да Пене­ло­па Крус.

Філь­ми про зна­ко­вих фігур зав­жди все роман­ти­зу­ють та пере­біль­шу­ють. Тож коли диви­шся фільм про вида­тну люди­ну зав­жди тре­ба спри­йма­ти все з вели­кою долею скепсісу.

Точні­ше так: кра­ще вико­ри­сто­ву­ва­ти такі філь­ми як дуже довіль­ний пере­каз голов­них фактів з імпро­ві­за­ці­єю посередені.

Чи зміг цей фільм роз­ва­жи­ти? Ско­рі­ше так, чим ні. Тепер я знаю хто така Валье­хо Вир­хи­ния. А ще знаю що у колум­бій­ців якісь геть інші сто­сун­ки між чоло­ві­ком та жікою, а осо­бли­во між нако­ба­ро­ном його дру­жи­ною та коханкою.

Так-так, ви не ослу­ха­ли­ся. Біль­шу части­ну філь­му займа­ють любов­ні сто­сун­ки, іншу поло­ви­ну роз­ки­да­ні де інде тру­пи. Тру­пи тут це така деко­ра­ція, май­же одра­зу почи­на­єш спри­йма­ти їх як ​“ну це ж Колум­бія – що ви хочете?”.

Фільм роз­ви­ва­є­ться в’я­ло, дії почи­на­ю­ться ситу­а­тив­но і так само при­пи­ня­ю­ться. Десь в лісі біжить голий Еска­бар з авто­ма­том. Потім незро­зумі­ла сце­на… і в момен­ті це нага­да­ло філь­ми де все від­бу­ва­є­ться без яко­їсь кон­кре­тної мети. Зві­сно мета у голов­но­го героя є, але зро­зу­мі­ти мету філь­му, нажаль, не вдається.

Реко­мен­ду­ва­ти Еско­ба­ра можу тіль­ки в тому випад­ку, якщо філь­ми від Мар­вел наби­ли вам, як і мені, оско­ми­ну. Або вам дуже кор­тить поди­ви­ти­ся на Пені­ло­пу. Або полю­бо­ва­ти­ся сти­лі­за­ці­єю під Колум­бію 90‑х років. Фільм не зали­шає яки­хось кон­кре­тних емо­цій і вам не закор­тить роз­по­ві­сти комусь що ви щой­но побачили.

Трей­лер:

При бюдже­ті в 14 міль­йо­нів дола­рів, фільм назби­рав 17. Можно ска­за­ти що фільм про­ва­лив­ся. Оцін­ка IMDB 6.3÷10 (22K), а пере­гля­ну­ти його можно тра­ди­цій­но та без­ко­штов­но на SWEET​.TV (не реклама):