Коротенько про 11 сезон Американської Історії драматичних детективних трилерів(?).

Коли почав диви­тись, на серії 2 ‑3 я був впев­не­ний, що оті оцін­ки через пор­ва­них гомо­фо­бів. На серії 5 я зро­зу­мів, що пор­ва­лись і ЛГБ­Те­шни­ки. І тіль­ки доди­вив­шись до кін­ця ста­ло ясно, що пор­ва­лись усі. 

До остан­ньої серії твер­до ста­вив ⁶⁄₁₀. Та оста­н­ня серія вияви­лось на стіль­ки силь­ною, що мабуть таки ⁷⁄₁₀. 

Та що при­не­сло від мене + бал, мабуть, віді­бра­ло 1 від інших. Бо вони сіда­ли диви­ться ​“Істо­рію Жахів”, а отри­ма­ли дете­ктив­ний трил­лер з дра­ма­ти­чним фіна­лом. Та ще й на дуже чутли­ву тему. Тоб­то люди­на сіда­ла від­по­чи­ти під ляка­ло­чки і пив­це а по кін­цю обі­сра­лась по пов­ній. Бо як би там не було, а зня­то добре і мене прой­ня­ло. При­го­да на поло­ско­та­ти нер­ви вили­лась у духо­ту (у гар­но­му сен­сі) яка заста­ви­ла думать. Дуже не гар­но так вчиняти. 

Та якби я йшов диви­тись дете­ктив­ну дра­му про гей спіль­но­ту у роки появи СНІ­Ду, то моя б оцін­ка була усі 8.

Хоча насправ­ді я про­ти цьо­го нав’я­за­но­го мар­ке­тин­гом рей­тин­гу. Мені кра­ще кано­ні­чний у 5 балів. Тоді без жодних ля ля моя оцін­ка ⁴⁄₅. 

Та тіль­ки як на мене, то досить і 3 пунктів. 

1. Диви­тись
2. Не диви­тись
3. Ме…

Всьо.