На Івано-Франківщині попрощалися з Героєм України «Да Вінчі»

У селі Бов­шів Іва­но-Фран­ків­ської обла­сті попро­ща­ли­ся з Геро­єм Укра­ї­ни, коман­ди­ром спе­цпі­дроз­ді­лу «Вов­ки Да Він­чі» Дми­тром Коцю­бай­лом (позив­ний «Да Вінчі»).

У Бов­ше­ві та в бага­тьох селах побли­зу люди масо­во вихо­ди­ли на доро­гу, ста­ва­ли на колі­на, про­во­джа­ю­чи заги­бло­го «Да Вінчі».

Остан­ню шану Герою від­да­ли у його рідно­му селі, у Будин­ку куль­ту­ри та Цер­кві Зіше­стя Свя­то­го Духа.

На про­ща­н­ня при­бу­ли щонай­мен­ше тися­ча людей. За тру­ною йшла наре­че­на покій­но­го Героя Укра­ї­ни Аліна.

Дво­ю­рі­дний брат Дми­тра Коцю­бай­ла Пав­ло на позив­ний Рудя воює у спе­цпі­дроз­ді­лі «Вов­ки Да Він­чі». Боєць роз­по­вів про остан­ні хви­ли­ни жит­тя командира.

«Я одне хочу ска­за­ти: не знаю, чи будуть ще такі коман­ди­ри. Дми­тро зав­жди йшов пер­шим у бій і остан­нім вихо­див з поля бою. Я був поруч, коли він заги­нув. Нас накри­ли «гра­да­ми», і він остан­нім забі­гав у блін­даж», — каже Рудя.

Коли­шній керів­ник «Пра­во­го секто­ру» на Іва­но-Фран­ків­щи­ні Василь Абра­мів разом з Дми­тром Коцю­бай­лом про­йшли Май­дан, пер­ші бої у 2014 – 2015 роках за сво­бо­ду України.

«Разом з ним були при штур­мі Кар­лів­ки, бра­ли участь у звіль­нен­ні сели­ща Піски, потім — участь в опе­ра­ції на Савур-моги­лі. Дми­тро виріс зі зви­чай­но­го штур­мо­ви­ка до коман­ди­ра під­роз­ді­лу. Мужній, вольо­вий, смі­ли­вий хло­пець, наш зем­ляк. Я думаю: його шлях вої­на є при­кла­дом для насту­пних поко­лінь. Тяж­ко, що такі моло­ді хло­пці зараз гинуть. Це — ціна нашої сво­бо­ди», — каже вій­сько­во­слу­жбо­вець Василь Абрамів.

Заги­нув Дми­тро Коцю­бай­ло 7 бере­зня 2023 року у боях під Бахму­том. Вої­ну було 27 років.