Паралельні думки

Якби у расе­ян­ців були міз­ки вони б по-пер­ше не були б росі­ян­ця­ми, а по-дру­ге не почи­на­ли б вій­ни в 2022 році.

не могли они быть пер­вой арми­ей свиту,так как отста­лые и кор­рум­пи­ро­ван­ные. рос­сия в миро­вых рей­тин­гах в спи­ске рядом то с уган­дой то с зимбабве. 

для того чтоб рос­сия могла быть хоть кем то зна­чи­мым, она пер­вое что дол­жна сде­лать это взя­ться за ум. при­чём изна­чаль­но в мир­ной жизни. армия ста­нет уже впол­не ожи­да­е­мым следствием.

…но уже поздно. рос­сия дол­жна разва­ли­тся на респу­бли­ки. она не может жить так. она сли­шком боль­шая. сли­шком боль­ная. власть уда­ря­ет в голо­ву любо­му дикта­то­ру. кото­рый сна­ча­ла поёт про пра­ва чело­ве­ка и демо­кра­тию, потом за пустой пла­кат при­ка­зыва­ет пиздить дубиной. 

может это само место такое? про­кля­тое. всё в нём либо под­страи­ва­е­тся под боло­то, либо мрёт.

Спра­ва у люд­ській при­ро­ді — не буває іде­аль­ної люди­ни, що би мала тіль­ки самі чесно­ти, лож­ка дьог­тю, чи лай­на, або навіть не лож­ка — є.
І коли вико­ри­сто­ву­є­ться суво­ра вла­дна вер­ти­каль, усі недо­лі­ки царя сті­ка­ют униз, вима­зу­ю­чи холопів.
В істо­рії можна зна­йти без­ліч при­кла­дів про­цві­та­н­ня при авто­ри­та­ри­змі або зане­па­ду. Дру­го­го варі­ан­ту, мені зда­є­ться зна­чно більше.
Демо­кра­тія нама­га­є­ться врів­но­ва­жи­ти і не допу­сти­ти ска­ту­ва­н­ня дер­жав­ної систе­ми у прір­ву через лише одну люди­ну хоч сама і не без недоліків.
Повер­нусь до русні — вар­то пам’я­та­ти, що вер­ти­каль не абсо­лю­тна і міз­ки там наро­джу­ю­ться і живуть. Части­на з них як тов­стий кіт у 3‑ьох літро­вій бан­ці, дру­га «рада слу­жить» «про­сто выпол­няю свою рабо­ту» на бла­го хазя­їв. Вче­ний може бути покидь­ком, а від­вер­тий збо­че­нець гуманістом.
Зага­лом рашка нага­дує Німеч­чи­ну у Пер­шу сві­то­ву вій­ну. Хай як най­швид­ше вже здохне.

А уявіть, якби у русні замість того каза­на з гів­ном таки була голо­ва з міз­ка­ми. Та плюс ті самі при­бу­тки і те саме покір­не стадо.

У мене є дум­ка, що покір­ність і міз­ки — речі не сумі­сні. Тоб­то якщо є бага­то людей які вислов­лю­ють свою дум­ку та тягнуть у різні боки — вони зда­тні зна­хо­ди­ти аде­ква­тні ріше­н­ня. Коли у нас є покір­ність — там ніхто не думає, а вико­нує коман­ду. Якщо коман­да тупа — то й тому хто її дає ніхто не ска­же що вона тупа, тож «покір­ність та міз­ки» (з моєї точки зору) речі несу­мі­сні. Дякую що пору­шив це питання)