"Повний Безлад" - Вуді Аллен. Найнесмішніша комедійна книга яку я читав

Поглянь­мо як її рекла­мує видав­ни­цтво цита­та­ми з відо­мих оглядачів

Схо­же виста­чи­ло прой­ти 16 рокам щоб я почав вва­жа­ти цю книж­ку несмішною.

Вона скла­да­є­ться з декіль­кох неве­ли­чких опо­відань на різну тема­ти­ку про різних людей. Єди­не де я навіть пару разів посмі­хнув­ся було одне опо­віда­н­ня оформ­ле­не у вигля­ді листу­ва­н­ня, а все інше в мене викли­ка­ло лише напад крін­жі і неро­зу­мі­н­ня наві­що було це вза­га­лі писати.

Нара­зі я читаю кни­ги з серії «Диско­світ» Пра­тчет­та, і там я іно­ді рего­чу так, шо аж в гру­дях болить, але там чомусь поза­ду нема таких хва­ле­бних од від різних журналів.

Можли­во ця кни­га і справ­ді дуже смі­шна, доте­пна і дуже інте­ле­кту­аль­на, а я про­сто не в кон­текс­ті. Все таки напи­са­на аме­ри­кан­цем для аме­ри­кан­ців, ще й таким ста­рим дідом. Як я зро­зу­мів, в кни­зі зазви­чай часо­вий про­мі­жок між 80‑и і нульо­ви­ми, а я наро­див­ся лише в 2000 році, і тому про­сто не розу­мію тих жит­тє­вих ситуацій.

Висно­вок.

Якщо ви не зна­йо­мі з аме­ри­кан­ською куль­ту­рою і жит­тям в про­між­ку 1980 – 2005, то кни­гу я вам не раджу ні в яко­му разі. Якщо ж ви все про ті часи зна­є­те, спро­буй­те про­чи­та­ти хоча б оце опо­віда­н­ня з цієї книги