Притча про суд

На суд до царя Соло­мо­на при­ве­ли чоловіка:
Соло­мон: Що він зробив?
Вар­та: Вбив сусі­да і пока­лі­чив його жін­ку, мій царю
Соло­мон: Наві­що це ти зробив?
Під­су­дний: Я захищався!
Соло­мон: Захи­щав­ся? Сусід та його жін­ка погро­жу­ва­ли тобі, напа­да­ли? Є свідки?
Вар­та: Царю, свід­ків немає, ніхто не бачив і не чув зло­на­мі­рів від сусіда
Соло­мон: Так від чого ти захищався?
Під­су­дний: Царю! Свя­щен­ник роз­по­вів мені, що сусід це поро­дже­н­ня дия­во­ла, а його жін­ка відьма! Я випе­ре­див нече­сти­во­го і його спільницю!
Соло­мон: Ти бачив у сусі­дів рога, хвіст, чи як вони тво­ри­ли закля­т­тя? Будуть свідки?
Під­су­дний: Ні, нічо­го тако­го не бачив, тіль­ки свя­ще­ник мені розказував.
Соло­мон: Ти не слі­пий, не глу­хий, роз­мов­ля­єш ясною мовою, а чи ти їси ти сам, чи п’єш сам, чи справ­ля­єш уся­ку нужду люд­ську сам?
Під­су­дний: Так! Так! Я все роблю сам!
Соло­мон: Вар­то! Він вбив невин­но­го і пока­лі­чив невин­ну — стра­тьте його.
Під­су­дний: Мило­сти­вий царю! Поми­луй! Я не вин­ний, це все про­па­ган­да священика!
Соло­мон: О! Це все міняє — стра­тьте його і священика.