Проблема трьох тіл - Лю Цисінь

Фон Нейман і Нью­тон з недо­ві­рою диви­ли­ся один на одного.

– Ком­п’ю­тер? Обчи­слю­валь­на маши­на? А хіба таке існує?!

— Ви не зна­є­те про існу­ва­н­ня ком­п’ю­те­рів? І як ви зби­ра­ли­ся впо­ра­ти­ся з такою вели­че­зною кіль­кі­стю обчислень?

Фон Нейман дивив­ся на Вана з широ­ко роз­плю­ще­ни­ми очи­ма, немов гада­ю­чи, чи все з ним у порядку.

— За допо­мо­гою людей, зви­чай­но. Що в сві­ті, крім людей, зда­тне вико­ну­ва­ти розрахунки?

— Але ж ви тіль­ки що ска­за­ли, що всіх мате­ма­ти­ків в сві­ті буде недостатньо!

- Ми не зби­ра­є­мо­ся вико­ри­сто­ву­ва­ти мате­ма­ти­ків. Нато­мість будуть зви­чай­ні люди. Але їх потрі­бно дуже бага­то – не мен­ше трид­ця­ти міль­йо­нів. Ми засто­су­є­мо гру­бу силу до мате­ма­ти­ки, кине­мо на неї масо­ва­ну атаку!

— Зви­чай­ні люди? Трид­цять міль­йо­нів? — при­го­лом­ше­но повто­рив Ван. — Але, наскіль­ки я пам’я­таю, в цю епо­ху дев’я­но­сто від­со­тків насе­ле­н­ня не зна­ють гра­мо­тно­сті! Хоче­те зна­йти трид­цять міль­йо­нів людей, які роз­би­ра­ю­ться в мате­ма­ти­чно­му ана­лі­зі?! Таку вели­че­зну армію важ­ко уяви­ти, — ска­зав Ван, похи­ту­ю­чи головою.

— Ось чому ми при­йшли до Цинь Шиху­ан­ді, Пер­шо­го Імпе­ра­то­ра. – Нью­тон вка­зав на піраміду.

— Він все ще при владі?

— І він буде пану­ва­ти над усім сві­том, тому що його армія, що нара­хо­вує понад трид­цять міль­йо­нів чоло­вік, готу­є­ться до похо­ду на Євро­пу. Ну що ж, піде­мо назу­стріч імпе­ра­то­ру! — Фон Нейман звер­нув­ся до Нью­то­на: – Кинь меч!

* * *

— Ваша Імпе­ра­тор­ська Вели­чність, дай­те мені трьох сол­да­тів, і я вам все покажу!

– Трьох? Всьо­го трьох? Я лег­ко можу дати тобі три тися­чі! Цинь Шиху­ан­ді кинув недо­вір­ли­вий погляд на фон Неймана.

— Ваша Імпе­ра­тор­ська Вели­чність, ви щой­но самі від­зна­чи­ли недо­лік схі­дно­го спосо­бу мисле­н­ня порів­ня­но із захі­дним. Ви ще не усві­до­ми­ли, що навіть най­скла­дні­ші речі у все­сві­ті скла­да­ю­ться з най­про­сті­ших еле­мен­тів. Мені потрі­бно всьо­го троє.

Цинь Шиху­ан­ді махнув рукою, і впе­ред висту­пи­ли троє сол­дат, всі зов­сім молоді. 

— Я не знаю, як вас зва­ти, — ска­зав фон Нейман і попле­скав двох з них по пле­чу. – Ви буде­те від­по­від­а­ти за вхі­дний сигнал, тому я назву вас Вхід 1 і Вхід 2. А ви, — він тицьнув паль­цем у тре­тьо­го сол­да­та, — буде­те від­по­від­а­ти за вихі­дний сигнал, тому ваше ім’я — Вихід. — Фон Нейман пока­зав, як їм ста­ти. — Утво­ріть три­ку­тник. Ось так. Вихід у вер­ши­ні. Вхо­ди 1 і 2 зна­хо­дя­ться в основі.

— Я б ска­зав про­сто: стань­те схо­жи­ми на ата­ку кли­ном! — ска­зав Цинь Шиху­ан­ді, зне­ва­жли­во погля­да­ю­чи фон Неймана.

Нью­тон дістав шість пра­по­рів: три білих і три чор­них. Фон Нейман вру­чив їх сол­да­там, кожен з яких мав по два пра­по­ри різних кольорів.

— Білий — це 0, чор­ний — 1. Гаразд. А тепер слу­хай­те мене ува­жно. Вихід, роз­вер­ні­ться облич­чям до Вхо­дів. Якщо вони оби­два під­ні­ма­ють чор­ні пра­по­ри, ви також під­ні­ма­є­те чор­ний. При будь-яко­му іншо­му випад­ку ви під­ні­ма­є­те білий прапор.

— Я думаю, що вам слід вико­ри­сто­ву­ва­ти інші кольо­ри, — ска­зав Цинь Шиху­ан­ді. — Білий озна­чає капітуляцію.

Схви­льо­ва­ний фон Нейман не звер­нув ува­ги на імпе­ра­то­ра. Він почав кри­ча­ти сол­да­там команди:

— При­сту­пай­те до вико­на­н­ня опе­ра­ції! Вхо­ди 1 і 2, ви може­те подні­ма­ти пра­по­ри на свій роз­суд. Зро­зумі­ло? Гаразд. Під­ня­ти пра­по­ри! Добре. Під­ні­май­те зно­ву! Підняти!

Вхід 1 і Вхід 2 три­чі під­ні­ма­ли пра­по­ри. Пер­ший раз чорний/​чорний, дру­гий раз білий/​чорний, тре­тій раз чорний/​білий. Вихід від­ре­а­гу­вав пра­виль­но і один раз під­няв чор­ний пра­пор, а білий — двічі.

– Гар­на робо­та! Ваша Імпе­ра­тор­ська Вели­чність, ваші сол­да­ти дуже розумні.

– Так будь-який ідіот може це зро­би­ти! Поясніть мені, що вони насправ­ді роблять? Погляд у Цинь Шиху­ан­ді був спантеличений.

– Ці троє сол­дат скла­да­ють логі­чний еле­мент – сво­го роду опе­ра­тор. Ми нази­ва­є­мо це опе­ра­то­ром «і». — Фон Нейман зро­бив пау­зу, щоб імпе­ра­тор ося­гнув інформацію.

– Все ще не вра­жає, — бай­ду­же від­по­вів Цинь Шиху­ан­ді. – Продовжуй.

Фон Нейман зно­ву звер­нув­ся до солдат:

— А тепер давай­те сфор­му­є­мо інший еле­мент. Вихід, якщо поба­чи­те, що один з Вхо­дів під­няв чор­ний пра­пор, ви під­ні­ма­є­те чор­ний. Існує три ком­бі­на­ції, в яких це буде вір­но: чорний/​чорний, білий/​чорний, чорний/​білий. Коли буде під­ня­то білий/​білий, ви також під­ні­ма­є­те білий пра­пор. Зро­зу­мів? Моло­дець, розум­ний малий. Ви — запо­ру­ка пра­виль­ної робо­ти опе­ра­то­ра. Пра­цюй­те ста­ран­но, і імпе­ра­тор вина­го­ро­дить вас! При­сту­пи­мо до опе­ра­ції. Під­ні­міть пра­по­ри! Чудо­во, під­ні­май­те зно­ву! Чудо­во! Ваша Імпе­ра­тор­ська Вели­чність, цей ком­по­нент нази­ва­є­ться опе­ра­то­ром «або».

Тоді фон Нейман пере­тво­рив тих же трьох сол­дат в еле­мент логі­ки «і->ні», потім в «або->ні», в «виключення->або», «виключення->або-ні» і опе­ра­тор у висо­ко­ім­пе­дан­сно­му ста­ні. В кін­ці, вико­ри­сто­ву­ю­чи всьо­го двох сол­дат, він ство­рив най­про­сті­ший з еле­мен­тів — кла­пан «ні», так зва­ний інвер­тор: Вихід зав­жди під­ні­має пра­пор про­ти­ле­жно­го кольо­ру, ніж той, що під­ня­тий Входом.

Фон Нейман вкло­нив­ся імператору.

— Тепер, Ваша Імпе­ра­тор­ська Вели­чність, вам пока­за­ли всі логі­чні еле­мен­ти. Про­сто, чи не так? Досить годи­ни тре­ну­вань, і будь-які троє сол­дат ово­ло­ді­ють необ­хі­дним навиком.

— А що, їм біль­ше нічо­му вчи­ти­ся не потрі­бно? Цинь Шиху­ан­ді не повірив.

— Біль­ше нічо­го. Ми сфор­му­є­мо десять міль­йо­нів таких опе­ра­то­рів і об’­єд­на­є­мо всі ком­по­нен­ти в єди­ну систе­му. Вона змо­же зро­би­ти потрі­бні нам роз­ра­хун­ки і вирі­ши­ти дифе­рен­ці­аль­ні рів­ня­н­ня, які про­гно­зу­ють рух сонць. Як ми назве­мо цей при­стрій… ух…

— Ком­п’ю­тер, — при­пу­стив Ван.