Росія не виграє війну на виснаження. Огляд західної аналітики

Воєн­ні екс­пер­ти оці­ню­ють успі­хи Укра­ї­ни на полі бою, росій­ську мобі­лі­за­цію та уда­ри по цивіль­ній інфра­стру­кту­рі. Пишуть про роль іран­сько­го озбро­є­н­ня для росії і не забу­ва­ють про загро­зу ядер­ної ескалації

Укра­їн­ський ана­лі­тик бри­тан­сько­го Коро­лів­сько­го об’єднаного інсти­ту­ту обо­рон­них дослі­джень (RUSI) Оле­ксандр Дани­люк пише про росій­ську тоталь­ну вій­ну в Укра­ї­ні.

Те, що спо­ча­тку пла­ну­ва­лось як бліц­криг, потім пере­тво­ри­лось на вій­ну на висна­же­н­ня, зре­штою ста­ло тоталь­ною вій­ною. Росі­я­ни нама­га­ю­ться мобі­лі­зу­ва­ти від 1 до 3 міль­йо­нів вій­сько­вих і осна­сти­ти їх хоч яко­юсь заста­рі­лою техні­кою. З трав­ня росія зро­би­ла став­ку на пере­ва­гу в арти­ле­рії, але не змо­гла пере­ла­ма­ти хід вій­ни. Тепер вона ста­вить на біль­ший мобі­лі­за­цій­ний ресурс, який сягає 25 – 27 міль­йо­нів, щоб утри­ма­ти оку­по­ва­ні тери­то­рії і під­го­ту­ва­ти новий наступ, напри­клад, із Білорусі.

Укра­ї­ні буде потрі­бно ство­ри­ти 25 – 30 нових бригад

Для успі­шної про­ти­дії Укра­ї­ні буде потрі­бно ство­ри­ти 25 – 30 нових бри­гад, і отри­ма­ти такти­чні раке­тні ком­пле­кси з гли­би­ною ура­же­н­ня 200 – 300 км, а також бойо­ві літа­ки і гелі­ко­пте­ри. Різ­ке збіль­ше­н­ня чисель­но­сті росій­ської армії ство­рює не лише викли­ки, але і можли­во­сті для Укра­ї­ни. Кам­па­нія з мобі­лі­за­ції зіткну­ла­ся з вели­ки­ми тру­дно­ща­ми. Росі­я­ни зму­ше­ні вда­ва­тись до вилов­лю­ва­н­ня при­зов­ни­ків. Їх кида­ють на фронт без нале­жної під­го­тов­ки, а через це падає бойо­вий дух. Біль­ше 70% росі­ян уже вислов­лю­ють неза­до­во­ле­н­ня мобі­лі­за­ці­єю. Незво­ро­тній ріст анти­во­єн­них та анти­мо­бі­лі­за­цій­них настро­їв у росій­сько­му суспіль­стві ство­рює уні­каль­ні умо­ви для його під­го­тов­ки до усві­дом­ле­н­ня помил­ко­во­сті агре­сив­них амбі­цій керів­ни­цтва, що можна вико­ри­ста­ти при пла­ну­ван­ні захо­дів інфор­ма­цій­но­го впливу.

Екс­пер­ти RAND Corporation Рафа­ель Коен і Джа­ян Джен­ті­ле вва­жа­ють, що ядер­ний гам­біт Путі­на – вели­ка помил­ка.

З поча­тку вій­ни на Захо­ді зна­хо­дять бага­то аргу­мен­тів, чому не вар­то під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну до пере­мо­ги. Остан­нім нара­зі є твер­дже­н­ня, що укра­їн­ські пере­мо­ги заже­нуть Путі­на в кут і він вирі­шить зни­щи­ти світ. Але Захід не пови­нен під­да­ва­тись на росій­ський шан­таж – якщо Путін все ще збе­рі­гає раціо­наль­ність, то є бага­то при­чин не засто­со­ву­ва­ти ядер­ну зброю, якщо ні – то готов­ність Захо­ду до ком­про­мі­сів нічо­го не змінить.

По-пер­ше, засто­су­ва­н­ня такти­чної ядер­ної зброї на фрон­ті мати­ме обме­же­не опе­ра­тив­не зна­че­н­ня: укра­їн­ські вій­ська роз­о­се­ре­дже­ні, а стан росій­ських дає під­ста­ви сум­ні­ва­тись, що вони змо­жуть ско­ри­ста­тись пере­ва­га­ми тако­го уда­ру. Ядер­ний удар про­ти міста може мати зво­ро­тній ефект – ще біль­шої єдно­сті нав­ко­ло ідеї спро­ти­ву, як це було в попе­ре­дніх кам­па­ні­ях теро­ри­сти­чно­го бом­бар­ду­ва­н­ня. США заяви­ли про «ката­стро­фі­чні наслід­ки» у випад­ку засто­су­ва­н­ня Росі­єю ЯЗ. Росій­ські пар­тне­ри – Індія, Китай, КНДР чи Сер­бія – уже нама­га­ю­ться дистан­ці­ю­ва­тись від Москви, цей про­цес може ста­ти наба­га­то поту­жні­шим після засто­су­ва­н­ня ЯЗ. Біль­ше того, якщо росій­ський ядер­ний шан­таж вда­сться, і захі­дні кра­ї­ни зму­сять Укра­ї­ну посту­пи­тись, це спри­чи­нить хви­лю роз­по­всю­дже­н­ня ядер­ної зброї, що вре­шті решт погір­шить ста­но­ви­ще самої росії. Якщо шан­таж не вда­сться і Захід втра­тить страх перед росій­ською ЯЗ, то це виб’є остан­ній козир із рук Путіна.

Але що якщо Путін не є до кін­ця раціо­наль­ним? Він від­чу­ває злість і при­ни­же­н­ня, вірить у свою місію від­но­ви­ти імпе­рію або може вва­жа­ти, що ризи­ки для його осо­би­сто­го ста­но­ви­ща біль­ші, ніж наслід­ки ядер­ної еска­ла­ції. В тако­му разі змен­ше­н­ня допо­мо­ги Укра­ї­ні теж не змі­нить тра­є­кто­рію вій­ни. Навіть якщо Вашинг­тон зму­сять Київ замо­ро­зи­ти кон­флікт, Путін все ще почу­ва­ти­ме­ться при­ни­же­ним, вико­ри­стає цей час для пере­гру­пу­ва­н­ня і спро­бує насту­па­ти зно­ву. Біль­ше того, якщо він уже не є раціо­наль­ним, то будь-яка уго­да з ним не мати­ме сен­су – адже для її дотри­ма­н­ня потрі­бна готов­ність обох сто­рін. Якщо одна з них не раз пока­за­ла свою нера­ціо­наль­ну пове­дін­ку, як із нею вести пере­мо­ви­ни про мир?

США та сою­зни­ки повин­ні бути гото­ві до ядер­но­го сце­на­рію з боку Росії. Але страх перед ним не пови­нен пере­ва­жа­ти всі ті інте­ре­си, які сьо­го­дні постав­ле­ні на кар­ту в Україні.

Екс­перт із без­пі­ло­тних літаль­них апа­ра­тів Феде­рі­ко Бор­са­рі для Євро­пей­ської ради з між­на­ро­дних від­но­син пише про те, що іран­ські дро­ни можуть зна­чи­ти для Укра­ї­ни.

Росія вико­ри­сто­вує три види цих без­пі­ло­тни­ків сьо­го­дні: Mohajer‑6, Shahed-131 і 136. Пер­ший є дещо погір­ше­ним ана­ло­гом туре­цько­го Bayraktar ТВ‑2, тоб­то вико­ри­сто­ву­є­ться для роз­від­ки, ціле­вка­за­н­ня та уда­рів. Для росії він запов­нить нішу нор­маль­но­го ціле­вка­за­н­ня і постій­но­го забез­пе­че­н­ня нане­се­н­ня висо­ко­то­чних уда­рів. До цьо­го її Форпост‑Б та Оріон не справ­ля­лись із зав­да­н­ням і були пога­но інте­гро­ва­ні у війська.

Росі­я­ни будуть засто­со­ву­ва­ти Mohajer для вияв­ле­н­ня дале­ко­бій­ної арти­ле­рії, коман­дних пун­ктів та райо­нів зосе­ре­дже­н­ня укра­їн­ських військ. Shahed-131 та 136 покли­ка­ні попов­ни­ти запа­си дале­ко­бій­них висо­ко­то­чних засо­бів ура­же­н­ня, висна­же­ні за міся­ці вій­ни. Поки росі­я­ни засто­со­ву­ва­ли їх зде­біль­шо­го про­ти цивіль­них цілей, і тому їх ефе­ктив­ність на полі бою була обмеженою.

Для бороть­би з іран­ськи­ми без­пі­ло­тни­ка­ми Укра­ї­на потре­бує не лише NASAMS чи IRIS‑T, але і мен­ші само­хі­дні систе­ми – як фран­цузь­кі Crotale чи німе­цькі Gepard

Небез­пе­чним варі­ан­том роз­ви­тку подій було б пов’язування роз­ві­ду­валь­но-удар­них ком­пле­ксів Mohajer із Shahed, коли без­пі­ло­тник вияв­ляв би ціль у реаль­но­му часі і пере­да­вав коор­ди­на­ти в центр управ­лі­н­ня або напря­му Shahed, змен­шу­ю­чи час між вияв­ле­н­ням та ура­же­н­ням. Це допо­мо­гло б росі­я­нам боро­тись із рухо­ми­ми, а також прі­о­ри­те­тни­ми ціля­ми, на зра­зок РСЗО HIMARS. На сьо­го­дні екс­пер­ти схо­дя­ться на тому, що в росі­ян немає можли­во­стей ство­ри­ти такий зв’язок між дро­на­ми. Для бороть­би з цими ціля­ми Укра­ї­на потре­бує не лише ЗРК типу NASAMS чи IRIS‑T, але і мен­ші само­хі­дні систе­ми – як фран­цузь­кі Crotale чи дода­тко­ві німе­цькі Gepard. Захід пови­нен допо­мог­ти Укра­ї­ні роз­бу­ду­ва­ти ком­пле­ксну бага­то­рів­не­ву систе­му ППО, вклю­чно із засо­ба­ми радіо­еле­ктрон­ної боротьби.

Стар­ший нау­ко­вий спів­ро­бі­тник Євро­пей­ської ради з між­на­ро­дних від­но­син Густав Грес­сель оці­нює, що навряд чи росія вийде пере­мож­цем із вій­ни в Україні.

Мобі­лі­за­ція, яку ого­ло­сив Путін, навіть якщо дося­гне міль­йо­на осіб, не ста­не чудо-збро­єю. Одно­ча­сна під­го­тов­ка біль­ше ніж 250 тисяч сол­да­тів немо­жли­ва, а під­трим­ка дода­тко­во­го міль­йо­на осіб вима­га­ти­ме існу­ва­н­ня уже наяв­них кадро­ва­них стру­ктур, від яких від­мо­ви­лись у 2000‑х. Зараз фор­му­ва­н­ня нових під­роз­ді­лів вигля­дає хао­ти­чним. Біль­ше того, від­чу­ва­є­ться неста­ча офі­це­рів молод­шої лан­ки – росія поне­сла вели­кі втра­ти у вій­ні, а офі­це­ри із неза­ді­я­них у ній під­роз­ді­лів будуть бра­ти участь в під­го­тов­ці мобі­лі­зо­ва­них, а не йти без­по­се­ре­дньо на поле бою.

Росі­я­ни отри­ма­ють вели­ку кіль­кість сла­бо під­го­тов­ле­них і нев­мо­ти­во­ва­них сол­да­тів, які змо­жуть утри­му­ва­ти обо­рон­ні рубе­жі і покла­да­тись лише на зав­да­н­ня даль­ніх раке­тних уда­рів та пере­ва­жа­ю­чий арти­ле­рій­ський вогонь на фрон­ті. Але Укра­ї­на навчи­лась справ­ля­тись з остан­нім за допо­мо­гою дале­ко­бій­ної реактив­ної арти­ле­рії HIMARS, яка зни­щує скла­ди та ску­пче­н­ня військ. Раке­тні уда­ри все ще нано­сять шко­ду, але постав­ле­ні захі­дні систе­ми, а також укра­їн­ська авіа­ція, допо­мо­же справ­ля­ти­ся з ними ефе­ктив­ні­ше. Росій­ська кам­па­нія нане­се­н­ня даль­ніх уда­рів зараз пов­ні­стю зале­жить від поста­ча­н­ня іран­ських ракет і дронів.

Росія роз­ра­хо­вує на те, що в Укра­ї­ни швид­ше закін­ча­ться боє­при­па­си, ніж у неї «гар­ма­тне м’ясо»

Росія цині­чно роз­ра­хо­вує на те, що в Укра­ї­ни швид­ше закін­ча­ться боє­при­па­си, ніж у неї «гар­ма­тне м’ясо». Якщо під­трим­ка Вашинг­то­ну та Брюс­се­лю не осла­бне, то Москва навряд чи пере­мо­же в цій вій­ні. Остан­ні уда­ри про­ти цивіль­ної інфра­стру­кту­ри є актом слаб­ко­сті. Для Євро­пи росій­ські поро­жні погро­зи еска­ла­ції та ядер­на рито­ри­ка ста­не новою нор­маль­ні­стю – вона спря­мо­ва­на на подаль­ше само­об­ме­же­н­ня євро­пей­ців в допо­мо­зі. В дов­го­три­ва­лій пер­спе­кти­ві Захід пови­нен пере­ве­сти Укра­ї­ну на захі­дне озбро­є­н­ня у всіх сфе­рах, поси­ла­ю­чи сигнал росії, що вона не виграє вій­ну на виснаження.

Австра­лій­ський гене­рал у від­став­ці Мік Раян для The Economist пише про те, що від Укра­ї­ни вар­то очі­ку­ва­ти подаль­ших успі­хів на полі бою.

В той час як гене­рал Залу­жний напи­сав свою ста­т­тю про баче­н­ня пер­спе­ктив цієї вій­ни, на Хар­ків­щи­ні Укра­ї­на поча­ла бли­ска­ви­чну опе­ра­цію, про­рвав­ши лінії обо­ро­ни і звіль­нив­ши тися­чі ква­дра­тних кіло­ме­трів тери­то­рії. В ціло­му стра­те­гію бойо­вих дій Укра­ї­ни можна опи­са­ти як стра­те­гію коро­зії: непря­мі ата­ки, інфор­ма­цій­ні опе­ра­ції, висо­ко­то­чні уда­ри по логі­сти­ці та коман­дним цен­трам, які під­ри­ва­ють бойо­вий дух росій­ської армії і її спро­мо­жність вою­ва­ти. Наступ на Хар­ків­щи­ні, а потім Хер­сон­щи­ні, важли­вий з полі­ти­чної точки зору: Укра­ї­на мала пока­за­ти, що може про­во­ди­ти мас­шта­бні насту­паль­ні опе­ра­ції, базу­ю­чись на від­чут­ті, що від цьо­го зале­жа­ти­ме подаль­ша захі­дна допомога.

Наступ на двох напрям­ках став кла­си­чною зв’язкою з двох уда­рів – і ось які виснов­ки можна зро­би­ти. По-пер­ше, дві опе­ра­ції ста­ли наслід­ком чудо­во­го опе­ра­тив­но­го пла­ну­ва­н­ня. Це скла­дний про­цес, який вима­гає вста­нов­ле­н­ня прі­о­ри­те­тів для вико­ри­ста­н­ня обме­же­них ресур­сів, як от боє­при­па­сів до HIMARS, авіа­уда­рів та засо­бів РЕБ. З цьо­го слі­дує, що в Укра­ї­ні сфор­му­ва­лась гру­па вищих офі­це­рів – досвід­че­них стра­те­гів та опе­ра­тив­них пла­ну­валь­ни­ків. Вони розу­мі­ють баланс між ризи­ком і можли­ві­стю, а також вмі­ють орга­ні­зу­ва­ти робо­ту ниж­чих ланок для пла­ну­ва­н­ня та вті­ле­н­ня опе­ра­ції. Це рід­кі­сне вмі­н­ня, яка випли­ває з розу­мі­н­ня радян­ської філо­со­фії веде­н­ня бойо­вих дій та суча­сно­го тре­ну­ва­н­ня за допо­мо­гою кра­їн НАТО. Також остан­ні укра­їн­ські кам­па­нії пока­зу­ють аси­ме­трію інно­ва­цій та сти­лів коман­ду­ва­н­ня між Укра­ї­ною та росі­єю. Укра­ї­на дозво­ляє сол­да­там і офі­це­рам про­яв­ля­ти іні­ці­а­ти­ву та вига­дли­вість для дося­гне­н­ня цілей, тоді ж як у росії домі­ну­ють стро­гі вер­ти­каль­ні коман­дні стру­кту­ри, які оче­ви­дно ста­нуть ще ригі­дні­ши­ми з появою тисяч мобілізованих.

Ця вій­на дале­ка від завер­ше­н­ня, і укра­їн­ці дося­гну­ли май­стер­но­сті у суча­сно­му сти­лі веде­н­ня бойо­вих дій. Цей досвід вивча­ти­муть бага­то кра­їн, зокре­ма, і Китай.

Дже­ре­ло: Повер­нись живим

#повер­ни­сьжи­вим, #вій­на