Трошки Мюнхену

А я ніко­ли до вій­ни не був за кордоном 🤷

Пла­ну­єш повер­та­ти­ся, якщо закін­чи­ться вій­на, та Укра­ї­на всту­пить до НАТО?

Ні. Бо не маю куди і не маю навіщо.

В Кри­му я жив з жін­кою (вже коли­шньою) в житлі, якій їй зали­ши­ла бабу­ся, але після того, як захво­рів, через декіль­ка років вона мене позбу­лась и вижинула.

Батьки мої житло мають і не одне, яле я з ними не спіл­ку­юсь, бо вони кон­че­ні, а коли ще спіл­ку­ва­лись — вони мене в пусту квар­ти­ру жити не пусти­ли, на їх дум­ку кра­ще вона про­сто сто­їть без діла… і вона сто­їть роками.

Сво­го житла в мене немає. В Киї­ві зни­мав, во Льво­ві знимав.

Всі коли­шні дру­зі та зна­йо­мі з Кри­му — то є вата ватна, та вони мене нена­ви­дять бо я зра­див росі­ю­шку і уїхав жити в Євро­пку (це така ватна біпо­ля­ро­чка: хей­ти­ти Запад і мрі­я­ти там жити).

Всі коли­шні зна­йо­мі хей­тят мене, бо я зра­див Укра­ї­ну (але по пер­ше, зві­сно, за те, що вони слу­ха­ли Обдри­сто­ві­чей і не всти­гли виїха­ти). Мене викі­ну­ли з голов­но­го про­е­кту через те, що я з’ї­бав в Німеч­чи­ну, а тім­лід з Оде­си не встиг і образився.

Їбав я це все. Та і не має в мене сил і здо­ро­в’я знов рело­ку­ва­тись. Я не знаю, як я поки сюди при­їхав, не здох.

Ти ніко­го з нор­маль­них людей не зра­див, все норм. І чудо­во може зро­зу­мі­ти, що це таке, коли ніку­ди повер­та­ти­ся. Закрі­плюй­ся на ново­му місці 

Шко­да, люди будуть потрі­бні, хоча б не забу­вай потім голо­су­ва­ти, бо люди яко­гось мало­ро­са типу обдрі­сто­ві­ча оберуть.