"Українцям потрібні танки": про що пишуть західні аналітики

Захі­дні воєн­ні екс­пер­ти мір­ку­ють про вплив вій­ни в Укра­ї­ні на без­пе­ко­ві кон­це­пції та прі­о­ри­те­ти Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки. Також від­зна­ча­ють успі­хи Киє­ва в диджи­та­лі­за­ції вій­ська і кажуть, що цей досвід ста­не в наго­ді армії США. Зазна­ча­ють, що ріше­н­ня Вашинг­то­на й Пари­жа нада­ти нам бойо­ві маши­ни піхо­ти Bradley і колі­сні тан­ки AMX-10RC зна­чно під­ви­щи­ло якість допо­мо­ги. Але Зброй­ні сили Укра­ї­ни потре­бу­ють тан­ків для звіль­не­н­ня оку­по­ва­них росі­я­на­ми тери­то­рій. А отже, у Німеч­чи­ні очі­ку­є­ться новий раунд дис­ку­сії про постав­ки Leopard. 

Стар­ші ана­лі­ти­ки аме­ри­кан­ської RAND Corporation Рафа­ель Коен і Джа­ян Джен­ті­ле пишуть про міф щодо «вто­ми від Укра­ї­ни» Спо­лу­че­них Шта­тів. 

Чи від­чу­ва­ють аме­ри­кан­ські полі­ти­ки і суспіль­ство вто­му від вій­ни в Укра­ї­ні – це пита­н­ня стає все акту­аль­ні­шим, у той час як вій­на затя­гу­є­ться на дру­гий рік. Насправ­ді, ряд дослі­джень свід­чить, що хоч біль­шість аме­ри­кан­ців все ще під­три­му­ють Укра­ї­ну і вва­жа­ють росію агре­со­ром, росте мен­шість, осо­бли­во серед респу­блі­кан­ців, які вва­жа­ють, що США роблять заба­га­то і ця вій­на над­то доро­го коштує. Але цю інфор­ма­цію тре­ба спри­йма­ти в кон­текс­ті: всі дослі­дже­н­ня пока­зу­ють, що близь­ко 57%, впев­не­на біль­шість, чітко вислов­лю­ю­ться за під­трим­ку Укра­ї­ни. І ця під­трим­ка також не втра­чає при­хиль­ни­ків з обох пар­тій – як це не раз бува­ло в попе­ре­дніх кон­флі­ктах. Попри всю кри­ти­ку допо­мо­ги Киє­ву, респу­блі­кан­ці голо­су­ва­ли за виді­ле­н­ня чер­го­вих паке­тів воєн­ної допо­мо­ги, а також ново­го бюдже­ту, який перед­ба­чає $45 млрд на без­пе­ко­ві витра­ти для Укра­ї­ни та союзників. 

Демо­кра­тії добре пока­зу­ють себе у затя­жних конфліктах

Воєн­на допо­мо­га для Укра­ї­ни, най­імо­вір­ні­ше, про­дов­жить посту­па­ти. Вар­то також розу­мі­ти, що аме­ри­кан­ські полі­ти­ки дале­ко не зав­жди слі­ду­ють дум­ці суспіль­ства у закор­дон­них спра­вах, бо зов­ні­шня полі­ти­ка ціка­вить вибор­ців мен­ше, ніж вну­трі­шня. Крім цьо­го, аме­ри­кан­ці не люблять про­гра­ва­ти. Вони під­три­му­ва­ли пре­зи­ден­тів Оба­му та Бай­де­на у виве­ден­ні військ з Іра­ку та Афга­ні­ста­ну, але жорс­тко кри­ти­ку­ва­ли їх реа­кцію на успі­хи Іслам­ської дер­жа­ви та Талі­ба­ну. Можли­во саме тому демо­кра­тії досить добре пока­зу­ють себе у затя­жних кон­флі­ктах. Зре­штою, вар­то бути ске­пти­чним щодо аме­ри­кан­ської «вто­ми від Укра­ї­ни» тому, що в реаль­но­сті її не існує. 

Біль­ша части­на аме­ри­кан­сько­го суспіль­ства не несе ніяких втрат і не від­чу­ває жодних незру­чно­стей від вій­ни в Україні

Біль­ша части­на суспіль­ства не несе ніяких втрат і не від­чу­ває жодних незру­чно­стей від вій­ни в Укра­ї­ні. Аме­ри­кан­ці не пла­тять біль­ше за бен­зин і енер­го­но­сії, а допо­мо­гу Киє­ву нада­ють не за раху­нок змен­ше­н­ня витрат на вну­трі­шні потре­би. Деякі аме­ри­кан­ці можуть віри­ти, що вони пла­тять за цю вій­ну біль­ше, ніж насправ­ді – але це лише сприйня­т­тя, яке супе­ре­чить фактам. 

Отже, «вто­ма від Укра­ї­ни» – це біль­ше міф, ніж реаль­ність. А зна­чить, став­ка росії на затя­гу­ва­н­ня кон­флі­кту в надії на те, що аме­ри­кан­ці і євро­пей­ці при­пи­нять під­трим­ку, най­імо­вір­ні­ше не спра­цює. Водно­час, ліде­рам демо­кра­ти­чних кра­їн вар­то далі поясню­ва­ти сво­їм гро­ма­дя­нам, що вій­на в Укра­ї­ні – це ата­ка на весь лібе­раль­ний демо­кра­ти­чний сві­то­устрій. І вона три­ва­ти­ме ще дов­го – а з нею і бороть­ба за гро­мад­ську дум­ку на Заході. 

Також Рафа­ель Коен для пор­та­лу War on the Rocks напи­сав про вплив вій­ни в Укра­ї­ні на аме­ри­кан­ську кон­це­пцію «двох воєн». 

Вона транс­фор­му­ва­ла­ся з часів Дру­гої сві­то­вої вій­ни і утвер­ди­лась після закін­че­н­ня Холо­дної вій­ни, коли у США зник оче­ви­дний про­тив­ник – СРСР. Без­пе­ко­ве пла­ну­ва­н­ня ста­ло у сво­їх роз­ра­хун­ках вихо­ди­ти із необ­хі­дно­сті забез­пе­чи­ти спро­мо­жність Шта­тів одно­ча­сно вести дві вій­ни із регіо­наль­ни­ми дер­жа­ва­ми – напри­клад, Іра­ком чи Пів­ні­чною Коре­єю. З того часу спро­мо­жно­сті США зни­зи­лись, а регіо­наль­них грав­ців – зро­сли, і тому від кон­це­пції відмовились. 

Пов­но­цін­на «вісь зла» ще не сфор­му­ва­лась, але готов­ність США вести лише одну вій­ну у все більш муль­ти­по­ляр­но­му сві­ті вигля­дає недостатньою

Став­ка на спро­мо­жність вести одну вій­ну була ризи­ко­вою. Вона перед­ба­ча­ла, що про­тив­ни­ки Шта­тів роз­ді­ле­ні і не можуть роз­по­ча­ти декіль­ка воєн водно­час. Але гео­по­лі­ти­чна ситу­а­ція змі­ню­є­ться, і росія, Китай, Іран, Пів­ні­чна Корея мають все біль­ше пере­пле­те­них зв’язків у вій­сько­вій сфе­рі. Часо­ві рам­ки теж сти­ска­ю­ться: уже зараз Іран веде кіль­ка воєн низь­кої інтен­сив­но­сті, Корея здій­снює запу­ски балі­сти­чних ракет, росія веде вій­ну в Укра­ї­ні, а Китай може в ося­жній пер­спе­кти­ві пла­ну­ва­ти втор­гне­н­ня на Тай­вань. Можли­во, пов­но­цін­на «вісь зла» ще не сфор­му­ва­лась, але готов­ність США вести лише одну вій­ну у все більш муль­ти­по­ляр­но­му сві­ті вигля­дає недостатньою. 

У цій ситу­а­ції Шта­ти мають чоти­ри варі­ан­ти дій. По-пер­ше, про­сто ігно­ру­ва­ти пев­ні загро­зи, що може бути непро­сто з ети­чної точки зору і без­глу­здо зі стра­те­гі­чної пер­спе­кти­ви, з огля­ду на пере­пле­те­ність інте­ре­сів про­тив­ни­ків Америки. 

По-дру­ге, роби­ти став­ку на стри­му­ван­ні і запо­бі­ган­ні кон­флі­ктам. Але в цьо­му випад­ку ніякої на 100% пев­ної стра­те­гії не існує, і вже є бага­то випад­ків, коли аме­ри­кан­ське стри­му­ва­н­ня не спра­цю­ва­ло – напри­клад, у вій­ні в Україні. 

Тре­тім варі­ан­том є роз­бу­до­ва пов­но­цін­ної армії, яка буде спро­мо­жна вести дві одно­ча­сні вій­ни. Це потя­гне за собою вели­че­зні витра­ти, необ­хі­дність залу­че­н­ня дода­тко­вих люд­ських ресур­сів, і може зашко­ди­ти аме­ри­кан­ським інте­ре­сам в інших сфе­рах гло­баль­но­го про­ти­сто­я­н­ня та в ціло­му піді­рва­ти еко­но­мі­ку Штатів. 

Але є і четвер­тий варі­ант – це модель під­трим­ки Укра­ї­ни у вій­ні з росі­єю. За при­бли­зно $20 млрд вій­сько­вої допо­мо­ги Шта­ти отри­ма­ли дуже бага­то вза­мін. Вони допо­мо­гли Укра­ї­ні захи­сти­ти свою тери­то­рію і при цьо­му над­зви­чай­но осла­би­ти потен­ці­ал росії. Укра­їн­ський сце­на­рій у май­бу­тніх кон­флі­ктах дасть можли­вість США утри­ма­тись від пря­мо­го втру­ча­н­ня у вій­ну із, напри­клад, ядер­ною дер­жа­вою, і водно­час захи­сти­ти вла­сні інте­ре­си від­но­сно неве­ли­ким коштом. 

Шта­ти повин­ні мати спро­мо­жність вести хоча б одну вій­ну вла­сни­ми сила­ми, адже не зав­жди у них будуть такі зді­бні і вмо­ти­во­ва­ні пар­тне­ри, як Україна

Все ж, США повин­ні мати спро­мо­жність вести хоча б одну вій­ну вла­сни­ми сила­ми, адже не зав­жди у них будуть такі зді­бні і вмо­ти­во­ва­ні пар­тне­ри, як Укра­ї­на, а у випад­ку з Кита­єм жодної воєн­ної допо­мо­ги для сою­зни­ків не виста­чить – лише пря­ме втру­ча­н­ня. Тим не мен­ше, США мають роз­гля­да­ти сьо­го­дні­шню допо­мо­гу Укра­ї­ні не як одно­ра­зо­ву акцію, а як модель для май­бу­тньо­го – в якій сою­зни­ки, якщо вони будуть гото­ві вою­ва­ти само­стій­но, можуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на сут­тє­ву воєн­ну допо­мо­гу Шта­тів для дося­гне­н­ня пере­мо­ги. Це потре­бу­ва­ти­ме зна­чно­го роз­ши­ре­н­ня про­ми­сло­вої бази, яка ско­ро­чу­ва­лась після Холо­дної вій­ни. Але витра­ти будуть наба­га­то мен­ши­ми, ніж роз­бу­до­ва таких аме­ри­кан­ських зброй­них сил, які будуть спро­мо­жні вести дві одно­ча­сні вій­ни. США повин­ні зали­ши­тись «арсе­на­лом демократії».

Нау­ко­вець Націо­наль­но­го обо­рон­но­го інсти­ту­ту США Френк Хофман для War on the Rocks ана­лі­зує аме­ри­кан­ські обо­рон­ні прі­о­ри­те­ти під впли­вом росій­сько-укра­їн­ської вій­ни. 

Вій­на пока­за­ла про­гни­лість росій­ської армії, але Укра­ї­на все ще не пере­мо­гла, і є бага­то сце­на­рі­їв завер­ше­н­ня кон­флі­кту. Про­те можна уже почи­на­ти роби­ти виснов­ки про те, як США та НАТО повин­ні ада­пту­ва­тись, щоб кра­ще убез­пе­чи­ти Європу. 

Є два голов­них факто­ри, які впли­ва­ють на ці виснов­ки. Пер­ший – це деба­ти про вплив техно­ло­гі­чно­го про­гре­су у вій­сько­вій сфе­рі на баланс між насту­пом та обо­ро­ною. Дру­гий сто­су­є­ться загаль­но­го балан­су сил в Євро­пі, і як США мають пози­ціо­ну­ва­ти себе для збе­ре­же­н­ня ста­біль­но­сті. Ана­ліз цих факто­рів дозво­ляє ствер­джу­ва­ти, що потрі­бно від­да­ва­ти пере­ва­гу обо­рон­ній орі­єн­та­ції сил НАТО на про­ти­ва­гу насту­паль­но­му потен­ці­а­лу, який може бути кон­тр­про­ду­ктив­ним для регіо­наль­ної ста­біль­но­сті та стра­те­гі­чних прі­о­ри­те­тів США. 

Зараз бага­то дослі­дни­ків ствер­джу­ють, що техно­ло­гі­чний про­грес на сьо­го­дні­шній момент надає пере­ва­гу обо­ро­ні над насту­пом, але баланс наступ-обо­ро­на швид­ко змі­ню­є­ться через подаль­ший роз­ви­ток зброї і засо­бів про­ти­дії. Якщо диви­тись на баланс сил між НАТО та росі­єю в Євро­пі, то не вар­то як ігно­ру­ва­ти від­чай­ду­шність Крем­ля, так і пере­оці­ню­ва­ти росій­ську бойо­ву поту­жність і зда­тність до відновлення. 

Вало­вий вну­трі­шній про­дукт Євро­со­ю­зу вде­ся­те­ро біль­ший за росій­ський, і цей роз­рив буде рости

ВВП Євро­со­ю­зу зараз вде­ся­те­ро біль­ший за росій­ський, і цей роз­рив буде лише збіль­шу­ва­тись. Якість люд­сько­го капі­та­лу в росії зни­жу­є­ться. Вій­сько­ві витра­ти НАТО наба­га­то біль­ші за росій­ські за всі­ма пара­ме­тра­ми, а у вій­ні росія втра­ти­ла біль­ше 100 тисяч вій­сько­вих, тися­чі тан­ків і бойо­вих машин, вико­ри­ста­ла до 80% запа­сів ракет. Попри всі її зуси­л­ля, від­нов­ле­н­ня цьо­го потен­ці­а­лу буде дуже важ­ким і займе бага­то часу. В коро­тко- і сере­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві НАТО буде в силь­ні­шій пози­ції у Європі. 

В ціло­му загро­за від росії сьо­го­дні наба­га­то мен­ша, ніж спри­йма­ли рані­ше, і вона зни­зи­ла­ся за остан­ні 9 міся­ців. Немає жодно­го сце­на­рію, за яко­го росій­ська еко­но­мі­ка уни­кне поту­жно­го нега­тив­но­го впли­ву від вій­ни в Укра­ї­ні про­тя­гом насту­пно­го деся­ти­лі­т­тя. Такий стан справ аргу­мен­тує про­ти сут­тє­во­го зро­ста­н­ня вій­сько­вої при­су­тно­сті США на кон­ти­нен­ті. Хоча тим­ча­со­ве помір­не збіль­ше­н­ня сил сигна­лі­зує про від­да­ність ідеї захи­сту сою­зни­ків і є пра­виль­ним, у дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві це зашко­дить інте­ре­сам США в інших регіо­нах і ство­рить хибне уяв­ле­н­ня, що євро­пей­ці можуть про­дов­жу­ва­ти мен­ше займа­тись сво­єю безпекою. 

Водно­час, росія зали­ши­ться небез­пе­чною навіть у зане­па­ді і про­дов­жу­ва­ти­ме кида­ти виклик без­пе­ко­вій систе­мі Захо­ду. Тим не мен­ше, деякі оцін­ки, що США повин­ні про­дов­жу­ва­ти роз­гор­та­н­ня військ у Схі­дній Євро­пі і збе­рі­га­ти при­су­тність на Близь­ко­му Схо­ді та в регіо­ні Індій­сько­го і Тихо­го оке­а­нів на існу­ю­чо­му рів­ні, не вра­хо­ву­ють від­но­сної сили НАТО в Євро­пі і дис­ба­лан­су в Азії не на користь США. 

Євро­пу не потрі­бно зали­ша­ти на само­ті, але вона повин­на ста­ти більш кон­ку­рен­то­зда­тною в аспе­кті модер­ні­за­ції та боє­го­тов­но­сті сво­їх армій. Прі­о­ри­тет пови­нен бути нада­ний мобіль­ним ЗРК, бара­жу­ю­чим боє­при­па­сам і такти­чним раке­тним систе­мам. Євро­пі і США потрі­бно поту­жно інве­сту­ва­ти у висо­ко­то­чні боє­при­па­си та іншу аму­ні­цію, адже одним з клю­чо­вих уро­ків вій­ни в Укра­ї­ні є швид­ке спу­сто­ше­н­ня запа­сів під час мас­шта­бно­го кон­флі­кту висо­кої інтенсивності. 

Розум­не інве­сту­ва­н­ня у про­ти­тан­ко­ві систе­ми на зра­зок Javelin, NLAW чи Switchblade буде ефе­ктив­ним і дозво­лить уни­кну­ти зави­со­ких витрат, порів­ня­но з виро­бни­цтвом тих же танків. 

Тан­ки не є пов­ні­стю заста­рі­ли­ми і часто є важли­вим еле­мен­том манев­ре­ної вій­ни, але вони все вра­зли­ві­ші до суча­сної зброї. В ціло­му, кон­це­пція того, що лише важ­кий танк може дати захист на полі бою і під­трим­ку в насту­пі, буде під­да­на випро­бу­ван­ню у май­бу­тніх вій­нах. Укра­ї­на ефе­ктив­но засто­со­вує тан­ки на полі бою і може роз­ра­хо­ву­ва­ти на нові­ші моде­лі у май­бу­тньо­му, але для США тан­ки не мають бути прі­о­ри­те­том у роз­ви­тку сво­єї армії. Важли­ві­ши­ми сфе­ра­ми є захи­ще­на систе­ма коман­ду­ва­н­ня і кон­тро­лю, роз­ви­ток без­пі­ло­тної авіа­ції, роз­ши­ре­н­ня запа­сів аму­ні­ції тощо. Замість погро­жу­ва­ти росії тан­ко­ви­ми арма­да­ми на кор­до­нах НАТО, потрі­бно обра­ти обо­рон­ну пози­цію, засно­ва­ну на висо­ко­то­чній стволь­ній та реактив­ній артилерії. 

Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чний альянс має від­ро­ди­ти кон­це­пцію «обо­ро­ни їжа­ка» й інве­сту­ва­ти в дале­ко­бій­ну висо­ко­то­чну зброю

НАТО має від­ро­ди­ти кон­це­пцію «обо­ро­ни їжа­ка», яка перед­ба­чає інве­сту­ва­н­ня в дале­ко­бій­ну висо­ко­то­чну зброю і най­біль­ше роз­кри­ває силь­ні сто­ро­ни Альянсу. 

США повин­ні диви­тись на гло­баль­ний кон­текст. Хоча під­трим­ка укра­їн­ської демо­кра­тії у бою з росі­єю важли­ва і потрі­бна, аме­ри­кан­ські полі­ти­ки не повин­ні втра­ча­ти з поля зору стра­те­гі­чні прі­о­ри­те­ти і ризи­ки недо­ін­ве­сту­ва­н­ня в Азій­сько­му регіо­ні. Насту­пні роки при­не­суть вели­кі викли­ки для без­пе­ки і техно­ло­гі­чної пере­ва­ги США. Китай далі роз­ви­ває про­гра­му вій­сько­вої модер­ні­за­ції і поси­лює тиск дипло­ма­ти­чни­ми кана­ла­ми. Бага­то хто бої­ться, що США руха­ю­ться запо­віль­но, щоб запо­біг­ти агре­сії про­ти Тай­ва­ню. Існу­ва­н­ня стра­те­гі­чних ком­про­мі­сів між Євро­пою і Індо-Тихо­оке­ан­ським регіо­ном реаль­не – чим біль­ше роблять Шта­ти в одно­му регіо­ні, тим мен­ше ресур­сів для стри­му­ва­н­ня зали­ша­є­ться для іншого.

Жур­на­лі­сти The Wall Street Journal оці­ни­ли успі­хи Укра­ї­ни у диджи­та­лі­за­ції сво­їх Зброй­них сил. 

Укра­ї­на швид­ше і дешев­ше дося­гла того, на що Пен­та­гон витра­тив мільяр­ди дола­рів і деся­ти­лі­т­тя: вій­сько­ві, роз­від­ка та зброя, які об’єднані у цифро­ві мере­жі. Це дало змо­гу укра­їн­цям справ­ля­тись із вели­кою і незгра­бною росій­ською армією. 

Укра­їн­ські спро­мо­жно­сті, побу­до­ва­ні на осно­ві комер­цій­но досту­пних техно­ло­гій, дале­кі від аме­ри­кан­ських про­грам диджи­та­лі­за­ції для веде­н­ня мере­же­цен­три­чної вій­ни. Але зда­тність Укра­ї­ни побу­ду­ва­ти систе­му коман­ду­ва­н­ня і кон­тро­лю на ходу під час вій­ни вар­та ува­ги і дослі­дже­н­ня – осо­бли­во з точки зору важли­во­сті інно­ва­цій, екс­пе­ри­мен­ту­ва­н­ня і залу­че­н­ня невій­сько­вих експертів. 

Укра­ї­на залу­чи­ла сво­їх зді­бних фахів­ців ІТ для при­сто­су­ва­н­ня пар­ти­зан­ської такти­ки до вимог цифро­вої ери

Укра­ї­на змо­гла залу­чи­ти сво­їх зді­бних фахів­ців ІТ для при­сто­су­ва­н­ня пар­ти­зан­ської такти­ки до вимог цифро­вої ери. Їх основ­ни­ми інстру­мен­та­ми ста­ли теле­фон­ні засто­сун­ки, 3D-прин­те­ри і комер­цій­ні дро­ни. Під­роз­ді­ли мон­ту­ють три­ма­чі на дро­ни, щоб ски­да­ти гра­на­ти на пози­ції воро­га. Одна укра­їн­ська ком­па­нія роз­ро­бляє без­пі­ло­тні авто­мо­бі­лі з куле­ме­та­ми. Укра­їн­ські про­гра­мі­сти моди­фі­ку­ва­ли систе­му Delta, за допо­мо­гою якої коман­ди­ри в полях можуть отри­му­ва­ти роз­ві­ду­валь­ну інфор­ма­цію з дро­нів та від інфор­ма­то­рів на оку­по­ва­них тери­то­рі­ях в реаль­но­му часі. 

Деше­ві дро­ни і засо­би бороть­би з ними — одна з най­біль­ших інно­ва­цій, яка ста­ла наслід­ком цієї війни

Деше­ві дро­ни і засо­би бороть­би з ними — одна з най­біль­ших інно­ва­цій, яка ста­ла наслід­ком цієї вій­ни. Для роз­від­ки і уда­рів їх засто­со­ву­ють як укра­їн­ці, так і росі­я­ни. Щоб під­ві­шу­ва­ти на дро­ни боє­при­па­си, за допо­мо­гою 3D-прин­те­рів дру­ку­ють спе­ці­аль­ні при­строї скиду. 

Одним з еле­мен­тів успі­шно­сті укра­їн­ської стра­те­гії є низо­ві іні­ці­а­ти­ви під­роз­ді­лів та про­грам­них інже­не­рів, які мало нага­ду­ють цен­тра­лі­зо­ва­ні кон­тра­кти Пен­та­го­ну. Але Укра­ї­на теж вико­ри­сто­ву­ва­ла цен­тра­лі­зо­ва­ний під­хід, а саме у впро­ва­джен­ні пла­тфор­ми інфор­му­ва­н­ня про поле бою Delta, роз­ро­бле­ної за стан­дар­та­ми НАТО. Май­же всі під­роз­ді­ли вико­ри­сто­ву­ва­ли її під час битви за Київ. Резуль­та­том укра­їн­ських зусиль став дуже деше­вий варі­ант того, що Пен­та­гон та інші захі­дні армії роз­ро­бля­ли і впро­ва­джу­ва­ли роками. 

Захі­дні ком­па­нії, залу­че­ні до диджи­та­лі­за­ції армії США, тепер будуть вивча­ти укра­їн­ський досвід

Одним із важли­вих еле­мен­тів укра­їн­сько ста­ло ріше­н­ня ком­па­нії SpaceX поста­ви­ти тися­чі тер­мі­на­лів супу­тни­ко­во­го Інтер­не­ту Starlink на поча­тку вій­ни. Тепер май­же всі під­роз­ді­ли мають хоча б один тер­мі­нал. Пен­та­гон нама­га­є­ться при­ско­ри­ти впро­ва­дже­н­ня інно­ва­цій за допо­мо­гою ство­ре­н­ня неуря­до­вих інно­ва­цій­них хабів, які уни­ка­ють бюро­кра­тії. Захі­дні ком­па­нії, залу­че­ні до диджи­та­лі­за­ції армії США, тепер будуть вивча­ти укра­їн­ський досвід. 

Німе­цьке вида­н­ня Die Zeit ствер­джує, що від­мов­ки німе­цько­го уря­ду на поста­ча­н­ня бро­не­те­хні­ки біль­ше не діють. 

Офіс феде­раль­но­го кан­цле­ра заяв­ляв, що не має бути одно­о­сі­бних дій Німеч­чи­ни в поста­чан­ні бро­не­ма­шин Marder і тан­ків Leopard – поки поді­бну техні­ку не постав­лять інші сою­зни­ки. Тепер ці від­мов­ки не діють і Німеч­чи­на повин­на змі­ню­ва­ти свою полі­ти­ку, адже оби­два стра­те­гі­чних пар­тне­ри – Фран­ція та США — заяви­ли про можли­вість пере­да­чі Укра­ї­ні колі­сних тан­ків AMX-10RC та БМП Bradley. 

Що сто­су­є­ться тан­ків Leopard, то Німеч­чи­на може далі про­дов­жу­ва­ти цю казу­їсти­ку із від­мо­ва­ми – ні Bradley, ні AMX-10 не є важ­ки­ми тан­ка­ми і не порів­ню­ю­ться із німе­цьки­ми Leopard 2. Фран­цузь­кі та аме­ри­кан­ські маши­ни не при­зна­че­ні саме для тан­ко­во­го бою, а США поки не прийня­ли ріше­н­ня щодо поста­вок вла­сних 55-тон­них Abrams. Але сам факт постав­ки цих систем є зна­чу­щим під­ви­ще­н­ням яко­сті у допо­мо­зі Україні. 

В най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му укра­їн­ська армія повин­на бути в ста­ні вести опе­ра­ції зі звіль­не­н­ня вла­сних тери­то­рій під щіль­ним вогнем росі­ян. Для тако­го бою укра­їн­цям також потрі­бні і тан­ки – тому очі­ку­є­ться новий раунд дис­ку­сії про постав­ки Leopard у Німеччині. 

Захі­дна бро­не­те­хні­ка біль­ше не вва­жа­є­ться «чер­во­ною ліні­єю» в оцін­ці ризи­ків ескалації

Важли­во також від­мі­ти­ти, що фран­цузь­ко-аме­ри­кан­ська змі­на полі­ти­ки щодо бро­не­те­хні­ки при­йшла саме в той час, коли росія все біль­ше нама­га­є­ться виправ­да­ти свої нев­да­чі тим, що воює з НАТО. Тепер для Захо­ду це пере­стає бути при­во­дом само­об­ме­жу­ва­тись у постав­ках зброї Укра­ї­ні. Біль­ше того, захі­дна бро­не­те­хні­ка, оче­ви­дно, біль­ше не вва­жа­є­ться «чер­во­ною ліні­єю» в оцін­ці ризи­ків еска­ла­ції. Кан­цле­ру Ола­фу Шоль­цу в цій ситу­а­ції зали­ша­є­ться лише визна­ти, що він вико­ри­сто­ву­вав слаб­кий аргу­мент, щоб не пере­да­ва­ти Укра­ї­ні німе­цьку бро­не­те­хні­ку, і поста­ви­ти Укра­ї­ні БМП Marder.

Дже­ре­ло: ПЖ

#пж, #ана­лі­ти­ка