Untitled

Ети­чні сум­ні­ви на Захо­ді (для тих, кому впа­длу пере­хо­ди­ти за посиланням)

Ще до вихо­ду гри у захі­дних ЗМІ роз­по­ча­ла­ся дис­ку­сія про ети­чний бік. Хтось кри­ти­ку­вав «несмак», хтось хва­лив «сати­ру» і порів­ню­вав під­хід з філь­мом Чар­лі Чаплі­на та паро­ді­єю на Гітле­ра, але суча­сни­ми засо­ба­ми. Про «можли­вий несмак у зобра­жен­ні реаль­ної вій­ни в баналь­ній грі» каже у бесі­ді з DW і Бенья­мін Штро­бель (Benjamin Strobel), пси­хо­лог з Кіля та екс­перт у про­є­кті про ком­п’ю­тер­ні ігри. Крім того, він вва­жає, що Death from Above можна дорі­кну­ти змі­ша­н­ням «полі­ти­чно­го акти­ві­зму» та «еко­но­мі­чних інтересів».

Штро­бель ста­вить у заслу­гу роз­ро­бни­кам те, що вони від­кри­то гово­рять про свою про­укра­їн­ську про­па­ган­ду і нази­ває це части­ною «інфор­ма­цій­ної вій­ни». «Ми як суспіль­ство має­мо від­по­ві­сти на запи­та­н­ня, чи хоче­мо ми бути части­ною цієї інфор­ма­цій­ної вій­ни?» — ста­вить запи­ту­є­ться психолог.

«Оче­ви­дно, що на вій­ні вій­сько­ві вби­ва­ють вій­сько­вих. Це реаль­ність, з якою ми сти­ка­є­мо­ся щодня», — каже Діа­на Дуцик, дире­ктор­ка Укра­їн­сько­го інсти­ту­ту медіа та кому­ні­ка­цій та член­ки­ня Комі­сії з жур­на­ліст­ської ети­ки. На момент роз­мо­ви з DW вона була зна­йо­ма з грою Death from Above з анон­сів та публі­ка­цій у пре­сі. Дум­ки в Укра­ї­ні можуть бути різни­ми, вва­жає Дуцик. Як напи­сав під стат­тею про гру у Facebook один укра­їн­ський кори­сту­вач, «для когось ця гра може бути хай­пом на вій­ні, а для когось — можли­ві­стю хоча б вір­ту­аль­но пом­сти­ти­ся, випу­сти­ти пару».