Untitled

Як ви ста­ви­тесь до вици­га­ню­ва­н­ня зва­н­ня героя?

Типу, якщо кожен почне випра­шу­ва­ти через пити­ції і ЗМІ сво­їм дру­зям і рідним героя, то це всі будуть герої? Тоді це зва­н­ня ста­не смі­т­тям. Ні, я не про­ти. Нази­вай­те хоч кожну вули­цю на честь заги­блих. Але який тоді в цьо­му сенс? Героя мають дава­ти за справ­ді вели­кі вчинки.

От коли русня роз­стрі­ля­ла чува­ка. Тут є за шо від­зна­чи­ти люди­ну. Бо остан­ні його сло­ва ми зна­є­мо яки­ми були. А от із остан­ньо­го. Джус. Зви­чай­ний льо­тчик, заги­нув у ТРЕ­НУ­ВАЛЬ­НО­МУ польо­ті. І не відо­мо ще хто був винен. В мене є від­чу­т­тя, що він. Моло­дий, зеле­ний, зав­зя­тий вирі­шив пови­йо­бу­ва­тись і пере­кру­тив якийсь віраж, чому і зіткнув­ся з бор­том двух досвід­че­них доро­слих льо­тчи­ків зі ста­жем біль­ше ніж у ньо­го (але це мої здо­га­ди, я не ствер­джую, можли­во все було не так).

За що йому дава­ти героя? За факт смер­ті? Тоді і тим двом мужи­кам що заги­ну­ли тоді з ним давай­те дамо. Але в тих двох мужи­ків не було дів­чи­ни ​“відо­мої”. Яка весь Твіт­тер сльо­за­ми вима­за­ла через це зва­н­ня героя.

І це постій­но. Заги­нув якийсь відо­мий, через Твіт­тер, вій­сько­вий і почи­на­є­ться. ​“Та він же герой, та дай­те йому зва­н­ня. Та от петиція”. 

А голов­не що люди не зна­ю­чи НІЧО­ГІ­СІНЬ­КО про його слу­жбу і його подви­ги, йдуть і голосують. 

Ні. Герой Укра­ї­ни це честь. Його не можна роз­да­ва­ти на ліво і на пра­во. До вій­ни вже поро­зда­ва­ли вся­ким Ригам тепер поза­би­рать не можуть. 

Досить. Вирі­шу­ва­ти дава­ти героя чи ні має тіль­ки коман­ду­ва­н­ня і вла­да. Досить цих мані­пу­ля­цій з пети­ці­я­ми и нит­тям в Твіт­те­рах. Май­те честь і совість. Сум­ні­ва­юсь, що ваші заги­блі чоло­ві­ки і сини під­три­ма­ли б таке канючення.